«Кінотеатр «Промінь» зміниться до невпізнаваності», – архітектор Андрош Бідзіля

Луцьк, схоже, чекає чергове масштабне будівництво. Минув рік з моменту продажу найбільшого луцького кінотеатру «Промінь». За цей час нові власники приміщення, яких тут четверо, узгодили спірні моменти, пройшли низку бюрократичних процедур.

Тепер же вголос заговорили про його повний «апгрейд»: максимум за два місяці тут обіцяють почати будівельні роботи.

У приватні руки «Промінь» відійшов у серпні 2012 року. ТзОВ «Розважальний центр «Промінь» заплатив у міську казну сім мільйонів сімдесят одну тисячу гривень.

Як відомо, один з власників цього підприємства (а отже й інвестор нового «Променя») – луцький підприємець Андрій Покровський. Віднедавна він відомий у Луцьку як власник нового торгово-розважального центру «Сіті-Парк».

До слова, після появи «Сіті-Парку» Покровського у місті зарахувати до «соціально відповідальних бізнесменів»: мовляв, не тільки приніс цивілізацію на захаращені береги Сапалаївки, а й час від часу проводить тут благодійні акції, споруджує новий міст через річку.

Тепер же потроху починає відкриватися «завіса таємничості» навколо «Променя». Про те, яким буде новий кінотеатр, ВолиньPost’у погодився розповісти один з авторів проекту: відомий луцький архітектор Андрош Бідзіля (на фото).

– Уже минув майже рік з часу продажу кінотеатру «Промінь». Що за цей час зробив новий власник?

– Інвестор готується до реконструкції приміщення. Для цього спершу треба було розробити новий проект. І він вже готовий до експертизи.

– Ви – автор проекту?

– Над проектом працювала ціла архітектурна група: Андрош Бідзіля, Тетяна Бідзіля, Андрій Бідзіля і Христина Єлісеєва. Я є головним архітектором проекту.

Це, я б сказав, такий собі сімейний витвір. Мені приємно, що разом зі мною проект розробляли мої донька, син і невістка.

– Скільки часу працювали над проектом?

– Загалом півроку. Ідей у нас було багато. Бо різні інвестори, які цікавилися цим приміщенням, вже зверталися до нас раніше з цього приводу. Вже років сім чи вісім ми час від часу мали справу з «Променем». Розробляли пропозиції для попередніх інвесторів.

– Вам не довелося розробляти проект «з нуля», адже мова йде про реконструкцію. Це простіше чи навпаки складніше?

– Проект реконструкції підготувати значно важче, аніж створити повністю новий об’єкт. Складніше у всьому: і для архітекторів, і для будівельників. Завдання – зробити краще, як було, але з урахуванням існуючої основи. Доповнюєш, змінюєш, враховуючи усю містобудівну ситуацію. Оскільки об’єкт багатофункціональний і має чотирьох власників, то й наша робота не була простою.

– Але власники знайшли спільну мову?

– Звісно, без цього ми б не змогли розробити проект. Важливо й те, що інвестори зрозуміли, наскільки це серйозний об’єкт.

– Ви задоволені своєю роботою?

– Нам не може не подобатися власний проект. Він як дитина. Але оцінювати ми його будемо ще й після реалізації, адже попереду багато роботи. Головне тепер – контроль за будівництвом, аби кожен нюанс проекту був виконаний.

– У якому технічному стані приміщення?

– Кінотеатр «Промінь» збудували понад 40 років тому. Технічний стан будівлі поганий. Коли ми провели обстеження, то побачили, що практично всі старі конструкції треба підсилювати. І це буде зроблено.

Важко прогнозувати, але ця будівля могла би простояти у такому вигляді і сто, і десять років. Але оскільки приміщення не експлуатується, то це дуже впливає на стан будівлі. Тим паче в останні роки в холодну пору приміщення не опалювалося, бо це було надто дорого.

– Наскільки кардинально зміниться будівля після реконструкції?

– Зміниться до непізнаваності. По-перше, за площею «Промінь» стане удвічі більшим, тобто матиме близько 15 тисяч метрів квадратних загальної площі. Ми робимо добудову з трьох сторін, буде чотири поверхи.

У напівпідвальній частині буде піцерія, паб, більярд, кухонні, складські, офісні приміщення, санвузли, гардеробні, приміщення для обслуговування концертної зали.

Цокольний поверх матиме окремий вхід.

На першому поверсі буде кіноконцертний зал на 760 місць, два кінозали по 100 - 120 місць, ресторан, більярд, заклад «швидкої їжі» (фаст-фуд), офіси, каси, гардероби, вестибюль.
«Версаль» так і залишається, але в добудованому приміщенні у них планується більярд.

На другому поверсі будуть готельні номери, зал для боулінгу, дитяча ігрова кімната з аніматорами, кінопроекційні.
На третьому поверсі розмістяться ще два зали кінотеатру по 100 - 120 місць, ресторан, клуб, караоке.

А четвертий поверх – це, по суті, дах. Там буде напіввідкрита літня тераса для ресторану.

У середині приміщення теж буде в одному стилі. Це обов’язково. Заплановані панорамні ліфти. Це буде і сучасно, і гарно. У оновленому «Промені» буде три входи: центральний і два бокових. Вхід буде обладнаний і для інвалідів.

Загалом будівля матиме сучасний вигляд. Всі матеріали, усе обладнання буде сучасним. Усі оздоблювальні матеріали, фасадні системи так само.

У будівлі буде багато скла. Цікаво те, що воно буде різнокольоровим. Основні кольори: синій, зелений, жовтий, червоний. Кольорове скло створюватиме ефект веселки. Вдень виблискуватиме й переливатиметься на сонці. Вночі теж виглядатиме гарно. Підсвітка, звісно, також передбачена.



– Чи передбачене будівництво парковки? Бо з цим у Луцьку є проблеми…

– Інвестор бере в суборенду земельну ділянку, за рахунок чого робиться розширення і парковка. Розробляється і узгоджується схема організації дорожнього руху. Приблизно 70-80% вмістимості цього приміщення ми забезпечимо цією парковкою. Вона буде зі сторони стадіону. У перспективі там може бути дворівнева парковка. Вона проектується таким чином, що потім її можна буде зробити дворівневою. Заклад буде цілодобовим. Тобто у кожну пору доби будуть свої відвідувачі, а відтак і транспорт.

– Якщо саме приміщення збільшиться удвічі, то, очевидно, не обійдеться і без благоустрою навколишньої території?

– Так, вигляд площі дещо зміниться. Площа стане гарнішою. Є фонтан, є пам’ятник Грушевському, які залишаться. До речі, я є автором і пам’ятника, і фонтану. Зараз ми міркуємо над тим, де розмістити зупинки. Щоб це було і естетично, і зручно людям. Треба встановити світлофори. Для пішоходів у зв’язку з розширенням місця не буде замало.

– А що буде з деревами, які ростуть під стінами «Променя»?

– Зараз там росте вісім ялин. Їх зріжуть. Хоча зробити це треба було раніше. Я пропонував замінити ці дерева ще тоді, коли проектував саму площу. А це було щонайменше десяток років тому. Можливо, когось це обурює чи дивує. Але треба дбати про безпеку.

Натомість заплановано висадження нових дерев. Можливо, їх буде навіть більше, ніж зараз. Над цим ми саме зараз працюємо.

– А що кажуть з цього приводу екологи? Дерева дійсно варто знищувати?

– Екологи не можуть давати такі висновки. Тут треба консультуватися із ландшафтним архітектором або ж з дизайнером ландшафтів. Я за те, щоб місто було зеленим. Але дерева біля «Променя» вже дуже старі, а це небезпечно. Так, якби вони росли у лісі чи парку, то потреби їх зрізати не було б. Але це площа у центральній частині міста.

До прикладу, біля мавзолею Леніна ялинки кожних п’ять років змінюють. До речі, віджили своє і дерева біля головного корпусу Східноєвропейського університету. Так само, як і ялини на Театральному майдані. Вони руйнують навколишні будівлі своїми коренями.



– Коли почнеться реконструкція?

– Через два місяці. А для реалізації проекту потрібно приблизно два роки.

– Хто будуватиме?

– Відбувся тендер. Результат вже є, але ще не підписаний договір. Ми зробили тільки свою першу важливу роботу. Генпідрядник луцький.

Свого часу ця будівля була доречною, люди масово ходили в кіно. Тепер же ситуація дещо змінилася. Функціонально і технічно приміщення постаріло. У такому вигляді й стані його експлуатувати нема сенсу.

Тим не менш «Промінь» лишається дуже знаковим об’єктом для Луцька. Адже він розташований у центрі міста. Раніше це був просто кіноконцертний зал. Тепер це буде розважальний центр.
Ми розробили проект так, аби будівля стала окрасою цієї площі. Щоб не було архітектурного дисонансу. Я гадаю, що новий «Промінь» стане такою собі родзинкою. Разом з тим не кричатиме, мовляв, я тут головний. Думаю, лучани і гості міста оцінять нашу роботу.

Розмовляла Ірина КАЧАН (ВолиньPost)

Довідка

Андрош Яношович (Андрій Іванович) Бідзіля – заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України. Народився 15 грудня 1942 року в селі Доробратово, що нині в Іршавському районі Закарпатської області.

Впродовж 1959–1961 років навчався в технікумі. Відслуживши в армії, 1966 року вступив до Львівського політехнічного інституту.

З 1971 року, по завершенні навчання, живе в Луцьку.
Із 40 років праці в Українському державному науково-дослідному інституті проектування міст «Діпромісто» впродовж 24 років був директором Волинської філії.

1989 року удостоєний звання заслуженого архітектора України.
Нагороджений орденом Володимира Великого, більш, як півсотнею дипломів і подяк центральних і місцевих органів влади.

Лауреат премії «Данилова корона». Восьмиразовий переможець загальнонаціональної програми «Людина року» в різних номінаціях. Лауреат двох державних премій – Державної премії СРСР (радянських профспілок) і Державної премії України.
Читає курси «Основи містобудування» й «Основи садово-паркового мистецтва» у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки.

Автор проектів пам’ятників Тарасу Шевченку, Михайлові Грушевському і Святому Миколаю у Луцьку, монументу жертвам московсько-кадебістських катів (вулиця Кафедральна), монументу-каплиці Борцям за волю України (Київський майдан). Автор проекту будівлі Волинської обласної адміністрації та будівлі обласної податкової адміністрації. Автор проекту реконструкції залізничного вокзалу в Луцьку тощо.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.