Луцьк і незалежність: як змінилося місто за 22 роки

Луцьк зустрічає 22-у річницю незалежної України іншим, ніж у рік її здобуття. У цьому сумніву не має ніхто.

Суперечки виникають здебільшого про те, наскільки до кращого змінилося місто. Одні обурюються реліктам «совка», які можна помітити чи не на кожній вулиці. Інші з сумом пригадують місто з обмаллю автомобілів, чистими вулицями і дешевою ковбасою в магазинах.

У цьому матеріалі ми не будемо відстоювати якусь з цих думок. Просто спробуємо поглянути: як змінилося місто Луцьк за 22 роки?

ТЕ, ЩО ЗНИКЛО НАЗАВЖДИ

Невідомі ентузіасти взялися за розмалювання в’їзних знаків з написом ЛУЦЬК. Це радянські знаки. Але окрім них, на в’їзді в Луцьк стояли й інші.

На вулиці Рівненській на кільці, де закінчується село Струмівка і починається Луцьк, ще донедавна стояв літак на високому похилому постаменті. Здавалося, наче він злітає у небо. Це був пам'ятник льотчикам. Кілька років тому його замінили на ліхтарі, які освітлюють кільце.

На перетині одразу двох проспектів і двох вулиць – Соборності, Відродження, Гордіюк та Єршова – також є кільце, на якому колись стояв ще один пам'ятник - танк (фото знайти не вдалося).

А на кільці Шевченка-Набережної знаходився міномет (на нього казали "Пушка"). Це пам'ятник, встановлений на честь 30-річчя Перемоги. Нині місце пустує.

Окремий символ епохи - пам’ятники вождям чи іншим історичним особам. Після розпаду СРСР в Луцьку були демонтовані чи іншим чином зникли кілька пам’ятників і щонайменше дві меморіальні дошки.

Зі здобуттям незалежності позносили всі пам’ятники Володимиру Леніну, в тому числі й того, що стояв на нинішньому проспекті Волі. Зараз на його місці - фонтан.

Ще одним пам’ятником, який остаточно зник у 2007 році, був монумент Паші Савєльєвій. Він стояв на вулиці Кафедральній і був бронзовим. Куди зник, хто вкрав – офіційно невідомо.

За час незалежності зникла й низка популярних серед лучан ресторанів та кафе. Останнім із них був кафе «Мрія» від луцької кондитерської фабрики «Луцьккондитер». Це кафе на проспекті Волі любили за демократичні ціни і смачні солодощі.

Культовим радянським рестораном у Луцьку був ресторан «Театральний». Нині тут супермаркет з такою ж назвою.

Неподалік в готелі був ресторан «Волинь».

Багато лучан пам'ятають «Лакомку» на Радянській, де також полюбляли ласувати солодощами. Зараз тут ювелірний магазин. Пам’ятають також і чебуречну на цій вулиці. А також кафе «Буратіно» у центрі міста.

Ще одним популярним способом відпочинку було відвідування кінотеатрів. Перед розвалом Союзу в місті налічувалося до 10 кінотеатрів та кінозалів. Нині не працює жоден. Всі припинили функціонування через важку економічну ситуацію дев’яностих років.

Найбільше, мабуть, пощастило «Променю» - знайшовся інвестор, який обіцяє відновити діяльність закладу, хоч і в зміненому вигляді.

Деяких кінотеатрів, як наприклад, «Хроніка» на Волі, вже немає. Від інших залишилися тільки приміщення.


ТЕ, ЩО ЗМІНИЛОСЯ

Зміна передбачає також перетворення. Багато місць, які знали лучани раніше, сьогодні змінилися до невпізнанності.

Мабуть, однією із найбільших акцій пострадянського Луцька була реконструкція центру міста. Це і докорінна зміна проспекту Волі та вулиці Братковського, оновлення вулиці Богдана Хмельницького, майдану Ринок (тоді це була просто безіменна площа, яка після війни втратила історичну назву Ринок), оновлення Театрального майдану.

В місті утворили комісію, яка вирішила змінити радянські назви. В багатьох випадках зміна була чисто формальною: прорадянську назву міняли проукраїнською, але не менш відірваною від місцевого контексту.

Деяким вулицям пощастило більше. Проспект Волі – один із таких. У давнину обабіч нинішнього проспекту було село з різними варіантами назви – Воля, Воличка, Вулька. Назва «проспект Волі» відображає як цю історичну назву місцевості, так і волю як свободу від «імперського минулого».

На проспекті повирізали великі дерева, видалили старе покриття, застелили нове, пофарбували фасади будинків, посадили малі декоративні клени, поставили лавки, наново розбили квітники. Колишня вулиця Леніна хоча і втратила свою зелень, але із темного тунелю перетворилася на світлий і яскравий проспект.

Не дуже суттєво, але змінився вигляд Театрального майдану. По-перше, перестав функціонувати фонтан, з якого забрали скульптури дельфінів, труби та залили все шаром бетону. Обіцяли, що будуватимуть новий світло-музичний фонтан, але замість нього багато років стоїть недобуд, прозваний лучанами "коритом".

Найпомітніша зміна на майдані – Центральний універсальний магазин. Протягом 2012 року його кардинально змінили: новий універмаг "Луцьк" уже нічим не нагадував старий.

Суттєво оновився і луцький вокзал.

Інакшим став стадіон «Авангард» - культове місце для любителів футболу. Ще всього 10 років тому на стадіоні були старі дерев’яні лавки, без місць, без великого адмінприміщення. Прес-конференції з тренерами відбувалися у сусідньому спортивному комплексі. Нині стадіон оновлюється.

ТЕ, ЩО З’ЯВИЛОСЯ

За часи незалежності Луцьк не тільки втратив чи змінив свою спадщину. В місті з’явилися і принципово нові об’єкти.

Найменше, але дуже важливе для усіх епох – пам’ятники. Три нові великі пам’ятники з’явилося в Луцьку – Тарасу Шевченку на проспекті Волі, Михайлу Грушевському біля кінотеатру «Промінь» та давньому покровителю міста Святому Миколаєві.

З’явилося чимало пам’ятних знаків на Меморіалі. Це і пам’ятний знак загиблим українцям на етнічних українських землях, які нині у складі Польщі, чорнобильцям, жертвам репресій.

Багато людей пам’ятають аеродром, який містився на території нинішнього гіпермаркету «Там Там» і прилеглих будинків. У вісімдесятих роках аеродром ще діяв, хоча ця земля вважалася перспективною для розбудови міста.

Минуло якихось 30 років і нині тут височіють житлові будинки і з’явився цілий житловий район – 55-й. Тут стоїть колись найбільший в Західній Україні гіпермаркет, і добудовується величезний торгово-розважальний центр "Порт-Сіті". Інвестори після завершення першої черги обіцяють в цьому місці і підземний перехід. Якщо дотримають обіцянки, це буде перше масштабне підземне будівництво часів незалежності в Луцьку і, можливо, перший підземний перехід (якщо не враховувати підземних лабіринтів середньовічних пивниць на Ринку).

Немало будинків з’явилося і на сороковому, особливо між вулицями Конякіна та Кравчука. А нині в управлінні містобудування та архітектури Луцької міської ради лежать проекти комплексної забудови нових мікрорайонів та територій – на так званій Розвилці на Київському майдані та напроти кінотеатру «Промінь». Є інші проекти, але вони – швидше, фрагментарна забудова, ніж комплексна.

Бурхливий розвиток торгівлі - невід’ємна ознака ринкової економіки. В місті з’явилося багато супермаркетів. Причому процес цей, який почався ще у 90-х, не припинився й досі.

Можливо, мало хто звертав увагу, але перший супермаркет в Луцьку знаходився у приміщенні "Мавекс ЛТД" на проспекті Відродження. Це – колишній радянський меблевий магазин «Новосел», який у середині дев’яностих стали використовувати нафтові підприємці. З одного боку – вхід в офіс, з іншого – в супермаркет. Ціни були високі, відвідувачі сюди заходили просто заради цікавості. Невдовзі магазин закрився, а згодом тут відкрився супермаркет "Вопак".

Серед найбільших торгових закладів, що з"вилися в українському Луцьку, - «Нова Лінія», «Там-Там», «Епіцентр», «Ювант», «Варшавський».

Цілою епопеєю було будівництво пішохідного переходу над залізницею. Обіцяти почав ще мер Антон Кривицький, продовжив Богдан Шиба, а завершив Микола Романюк. У 2011 році міст відкрили.


* * *

Звичайно, це не всі зміни, які відбулися з містом за 22 роки, а лише основні і найпомітніші неозброєним оком на вулицях міста. Через деякий час воно стане ще іншим. І вже ніколи не буде таким, як раніше. Але те, яким буде Луцьк, залежить в тому числі від кожного, а не тільки від керівників. Творімо Луцьк!

Олександр КОТИС (ВолиньPost)

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.