«Будувати не лише квадратні метри, а й сенси»: інтервʼю з Олександром Князєвим

Олександр Князєв — засновник групи компаній «Сімейна Фортеця», підприємець, якого добре знають на Волині й далеко за її межами. Він будує не лише житлові комплекси та простір для майбутніх поколінь — він будує систему цінностей. Керівник масштабного будівельного бізнесу, батько шістьох дітей і дідусь трьох онуків, Олександр Князєв поєднує стратегічне мислення підприємця з відповідальністю глави великої родини.

Віднедавна він відкрив для себе ще одну роль — публічну. У власному блозі ділиться досвідом у сфері будівництва, управління та роздумами про сім’ю, відповідальність і принципи, на яких тримається не лише бізнес, а й життя.

Ми поспілкувалися з Олександром Князєвим, щоб дізнатися, як налаштований лад його бізнесу, як вдається генерувати нові та успішні ідеї та знаходити час для блогерства.

– Пане Олександр, у вас 4 вищих освіти, і ви могли б стати бізнесменом у будь-якій сфері, але обрали саме будівництво. Що вплинуло на ваше рішення і чому саме ця галузь?

– Так, за освітою я економіст, юрист і архітектор, а за покликанням — будівельник. Мій шлях у цій сфері не був миттєвим чи виключно «кабінетним». Я пройшов усі етапи — працював і на бетонозмішувачах, і різноробочим. Це дало мені головне — розуміння процесу зсередини та повагу до кожного, хто створює будинок власними руками.

Активно зводити житло я почав із 2014 року. І відповідь на запитання «чому?» для мене дуже проста: створювати житло для людей — це не просто бізнес-завдання, це відповідальність і певною мірою місія.

Ми будуємо не квадратні метри — ми створюємо простір, у якому народжуються діти, збираються родини, формуються традиції. Простір, де люди житимуть поколіннями. Саме тому для нас важливі не лише технології чи архітектурні рішення, а комфорт, функціональність, атмосфера затишку.

Ми продумуємо кожну деталь, щоб у наших будинках було легко жити, розвиватися й почуватися захищено. І найбільша оцінка для нас — це коли мешканці справді відчувають цю турботу щодня.

– Ви обрали для своїх проєктів саме Струмівку. Чим ця локація для вас особлива і чому, на вашу думку, вона має великий потенціал для розвитку?

– Село Струмівка – це ж просто моє село. Я тут живу вже не один десяток років, тут народилися мої діти, я тут був і є щасливий, і хочу щоб люди в Струмівці теж були щасливі. Я хочу тут господарювати, але не в плані – керувати, ні. Я хочу турбуватися про це село. Робити його кращим. Щоб люди, коли чули про Струмівку, одразу казали: «о, так це село майбутнього! От би всі села такі були!». Ось в цьому я відчуваю свою мету.

– Ви не розглядали інші села для будівництва?

– Ні. Не тільки села не розглядав, а й про місто не думаю. Хоча, пропозицій надходить чимало. Але пріоритет для мене – розвиток Струмівки. Розбудуємо це село, а тоді, можливо, буду розглядати й інші місцини для наших проєктів. Бо, насправді, Струмівка – дуже перспективна. Сподіваюсь, скоро відновлять добудову садочка, бо через війну, роботи там заморозили.

Ми також зацікавлені в тому, щоб допомогти жителям побудувати тут школу, зараз, до речі, йдуть пошуки землі. Тобто, йдеться не лише про житло від нас, а й про інші соціальні блага. Дещо вже вдалося успішно втілили, як от будівництво каналізації протяжністю 5,5 км, також виділяли житло для працівників бюджетних установ. А ще – облаштували місця для відпочинку громади у лісовій смузі поблизу села.

Коли я будував перший наш будинок у Струмівці, мене знайомі називали «крейзі», бо ж здавалося, хто тут серед поля буде щось купувати? А час показав, що це було чудове рішення для розвитку Струмівки – нас обирають, ми в пріоритеті для тих, хто шукає заміське житло, але в швидкій доступності до міста. І Струмівка разом з нами розвивається. Люди навіть зі столиці їдуть і шукають землю саме в Струмівці. Я вважаю, що в тому, що це село прогресує і цікавить багатьох людей, є вклад і нашої компанії.

– Ваші проєкти у Струмівці — це не лише житлові комплекси з багатоповерхівок, а й приватні будинки: таунхауси, хай-тек котеджі, американки. Чому вам було важливо запропонувати різні типи житла?

– Насправді, індивідуальна забудова – це завжди важка задача. Тут йдеться про відповідальність і персональну роботу з замовниками. Багатоповерхівки ми добре знаємо як будувати і люди обирають квартири у нас вже знаючи про нашу хорошу репутацію. А от приватні будинки – це про довіру між забудовником і покупцем. Тут важливо, щоб усі тонкощі і побажання були враховані, а не просто добре збудовано. Мій один товариш теж займається будівництвом багатоповерхівок, але взявся розбудовувати невелике котеджне містечко, так він каже: «все, більше ніколи не хочу цього робити». Тому, це однозначно важко. Але зараз все йде до того, що приватна забудова – в пріоритеті у людей. Війна на це суттєво вплинула, але збільшуватися попит почав ще з часів коронавірусної пандемії. Тоді навіть одна сотка землі давала відчуття свободи. Тому, й зараз ця тенденція на приватні будинки зберігається і ми раді відповідати запитам усіх клієнтів.

– Якби ви обирали житло для себе з-поміж своїх проєктів, що б ви обрали?

– Якщо говорити теоретично, я міг би жити в кожному нашому об’єкті — бо впевнений у якості того, що ми будуємо. Я добре знаю всі процеси, матеріали, підходи й стандарти, які ми закладаємо в кожен проєкт.

Але якщо бути відвертим, я ніколи не жив у квартирі, тому для себе обрав би саме окремий будинок. Для мене важливі простір, приватність і відчуття власної території. Особливо мені імпонують наші будинки біля лісу. Це поєднання комфорту сучасного житла з близькістю до природи. Коли перед очима — не сусідній фасад, а зелень і простір. Ну це ж краса.

– Ваші будинки виглядають сучасно і стримано водночас. Чи можна сказати, що у ваших проєктах у Струмівці формується власний архітектурний стиль? Це і ваше бачення?

– Я, відверто, вважаю усі наші проєкти красивими. Ми підбираємо правильні кольори, цікаві геометричні форми, усі вони відповідають наперед продуманій стилістиці і загалом – це справді сучасно і стильно. Це командне бачення нашої компанії. У нас штатного архітектора немає. Ми спочатку формуємо свою думку, тоді разом складаємо технічне завдання і передаємо його в роботу архітекторам. Над виглядом наших обʼєктів працює величезна команда і кожне бачення, кожна думка має вагу.

– Наскільки для вас важливо створювати не просто будинки, а цілі житлові середовища — з простором для життя, відпочинку і сусідства?

– Це, звісно, надзвичайно важливо. Ми створюємо не просто житло, а цілісне місце, де людям буде комфортно проживати своє життя. І насправді, оцінити нашу роботу на прибудинковій території і навколо, наші мешканці можуть саме тоді, коли заселяються в наші будинки. Навіть якщо говорити про ширину доріг (ми й над цим заморочуємось), то житель оцінить її однозначно, коли їздитиме нею декілька разів за день. Та ж історія з дитячими майданчиками, озелененням з декоративними і хвойними деревами і т.д. Усе, що стосується благоустрою, люди оцінюють в процесі життя. Ми надаємо прибудинковій території велике значення, вкладаємо багато ресурсу та сил.

– Ви працюєте з клієнтами, які обирають різний стиль життя — квартира, таунхаус, окремий будинок. Як вам вдається залишатися однаково переконливими у кожному сегменті? Це фішка ваша чи фішка вашої команди?

– Тут треба віддати належне нашій команді. Люди – наша головна цінність і сила. В нас працюють фахівці, які не просто продають квадратні метри, а все-таки враховують і розуміють стиль життя клієнта, індивідуальні потреби, найменші дрібниці у запитах, плани на майбутнє. Усе це важливо. І для нас немає якогось «гіршого» чи «кращого» сегмента – є різниця потреб залежно від сценарію життя. Комусь треба компактне житло, комусь важливо мати простір і декілька кімнат – наша команда може відгукнутися на будь-який запит і грамотно підібрати для клієнта найкращий варіант. Це без зайвих лестощів. Просто важливо з кожним клієнтом говорити його мовою – чесно і з повагою. Ми не ставимо за завдання – продати, ми допомагаємо людям знайти своє.

– Як, на вашу думку, за останні 5 років змінюється уявлення луцьких родин про «ідеальний дім» і як Струмівка відповідає цим очікуванням?

– Наші будинки точно змінюються. Кожен наш проєкт – стає кращим, ми впроваджуємо нові інновації, вдосконалюємося. Навіть те, що для України нове – наприклад, теплові насоси в багатоповерхових будинках. Ми працюємо над тим, щоб все працювало ідеально, а наші мешканці залишалися задоволеними і відчували переваги. І ще одна цікава річ: зараз ми розраховуємо ціну квадратного метра, хочемо спробувати взагалі не брати електроенергію з мережі і зробити будинки повністю енергонезалежними. Це вже давно роблять люди і для себе, і для бізнесу, тому, в цьому плані ми відстаємо, але намагаємось наздогнати. Це класне рішення, особливо зараз.

– Не можна не відзначити, що вас стало дуже багато на просторах соціальних мереж. Ви пішли у блогерство, бо вам це подобається, чи це ще один варіант заробітку?

– Це абсолютно не варіант заробітку, це – просування мого бізнесу. Це про бренд, про впізнаваність, про рекламу. До того ж, інша моя мета — це соціальна складова: популяризація життя без шкідливих звичок, без нецензурної лексики, підтримка та утвердження сімейних цінностей.

– Але у вас дуже багато хейту в коментарях. Як ви на нього реагуєте?

– Вибачайте, будь ласка, усі мої хейтери, але я взагалі не читаю коментарі. От справді! У мене деколи немає часу, щоб просто поїсти, а якщо я буду читати коментарі і перейматися кожним негативним вигуком на мої відео чи дописи – складно уявити, як з цим справлятися. Хочу сказати: якщо вже якимось хейтерам дуже хочеться мені щось сказати – радо чекаю в гості: вислухаю обовʼязково.

– Як ви самі оцінюєте себе як бізнесмена? Основна ваша команда з вами ще з самих початків, люди працюють роками. Це показник вас, як керівника? І загалом, ви задоволені собою таким, яким ви стали?

– Так, думаю, так, я задоволений. Щодо мене, як керівника, не знаю, чи маю право казати про себе щось хороше. Мені хотілось би бути кращим керівником, щоб мої працівники отримували такі зарплати, на які справді заслуговують з огляду на їхню працю. В цьому питанні, я, мабуть, бажав би більшого для них, і мене справді це мучить, бо часто задумуюсь: як люди за такі кошти живуть? Але вони зі мною, вони віддаються цій роботі, а я робитиму усе, щоб їхня оплата ставала навіть не просто кращою, а більш відповідною їх роботі.

– А як щодо благодійності. Ви зараз з іншими блогерами активно просуваєте збір для Матвійка Колядюка, у якого мʼязова дистрофія Дюшена, і це – все-таки доволі публічна допомога. Але, ви чимало проєктів робили не розголошуючи цього. Чому?

– Я не вмію залишатися осторонь, коли хтось просить про допомогу. Не знаю, добре це чи ні, але я такий. Тому, коли з’явилася можливість віддати квартиру на розіграш для дитини, я навіть не вагався — рішення було миттєвим і щирим.

Згодом я долучився й медійно, адже маю аудиторію, яка мене знає і довіряє мені. І якщо моя впізнаваність може підсилити добру справу — я вважаю правильним її використати.

Щодо публічності допомоги — так, я справді не завжди про це говорю. Те, що можу закрити власними силами, роблю сам, не залучаючи інших. Люди звертаються — і якщо я маю можливість, я допомагаю. Якщо ж ресурсу не вистачає, шукаю підтримку серед однодумців, бо разом можна зробити більше.

Ми створювали і прихисток для переселенців (давали житло, годували, одяг), і будуємо мобільні церкви у прифронтових зонах — там, де людям особливо потрібні підтримка і надія.

І я продовжуватиму благодійні ініціативи, допоки про це мене проситимуть люди. І житло створюватиму для поколінь, допоки воно буде потрібне людям. Ось в цьому моя місія.

– І наостанок: вам часто закидають політичну карʼєру. Думаєте про це, чи ні?

– Ні. Не хочу про це думати, адже, якщо йти в політику, то треба виходити з бізнесу, а поки немає кому взяти мій бізнес в свої руки. Ніколи не можна казати «ніколи», але не на часі зараз точно. Я ще не втілив свою мрію – не розбудував Струмівку. Спочатку це, а далі – побачимо.










Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.