Скандальний луцький банк і його таємні кредити

«Західнікомбанк» лихоманить ось уже п’ять років. Людям досі не повертають депозити, проте Нацбанк заплющує на це очі.

Ще у 2008 році основного власника банку Василя Гаврилишина звинуватили у шахрайстві й арештували. Тоді ж банк встиг отримати 80 млн гривень рефінансування в Нацбанку, проте у 2009-му тут ввели тимчасову адміністрацію.

У 2010 році для ЗІБу знайшли нового інвестора, який мав би вирішити всі проблеми, в тому числі повернули гроші вкладникам. Однак нові власники не поспішають розлучатися зі своїми кревними, а всю провину спихають на старих позичальників, які кредитувалися в банку до 2009 року.

СХЕМА ВІДЧУЖЕННЯ

12 лютого 2009 року Нацбанк увів тимчасову адміністрацію у «Західінкомбанк». Адміністратором призначили Валентину Малютіну.

Проте пропрацювала вона там недовго. Через місяць після призначення на неї почали тиснути з НБУ, аби завести у банк нового інвестора. Ним дуже хотів стати Дмитро Гончаров, власник фінансової групи «Страхові традиції».

Проте Малютіна відмовила, і, як бачимо, мала рацію: у вересні 2009 року ФГ «Страхові традиції» визнали банкрутом Зрештою, Малютіну змусили написати заяву за власним бажанням.

А у лютому 2010 року «Західінкомбанк» отримав нового інвестора. Ним стало ВАТ «Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії».

Тут ми вперше зустрічаємося з прізвищем Юрія Іванющенка. Він же – «Юра Єнакієвський», один з найнаближеніших і найтаємничіших олігархів України, земляк і близький товариш Віктора Януковича. Саме Юрі Єнакієвському належить структура, яка придбала «Західінкомбанк», – стверджує журналіст Сергій Щербина, автор розслідування «Родовід» єнакіївських» видання «Економічна правда».

А трохи менше, ніж рік перед тим – 23 липня 2009 року, – тимчасовим адміністратором «Західінкомбанку» призначили Ганну Іванівну Ярошенко. Цілком імовірно, що вона – родичка В’ячеслава Миколайовича Ярошенка, якого українські журналісти так само пов’язують зі структурами Іванющенка (деталі читайте у статті Сергія Щербини на «Економічній правді»).

Втім очевидно, що Ганна Ярошенко прийшла на посаду тимчасового адміністратора аби продати проблемний банк «своїм», «єнакіївським»... Опосередковано про це може свідчити хоча б той факт, що призначений Нацбанком тимчасовий адміністратор Ярошенко після зміни власника стала… заступником голови правління банку.

ВІД ГАВРИЛИШИНА ДО ЄНАКІЇВСЬКИХ

Основною проблемою для нового адміністратора було те, що близько 90% часток банку належало Василеві Гаврилишину, проти якого було порушено кримінальні справи, а його майно – заарештоване.

Для початку ТзОВ зробили ПАТом, як цього вимагав закон. А 23 листопада 2009 року тимчасовий адміністратор Ганна Ярошенко приймає рішення про зменшення статутного капіталу банку шляхом зменшення номінальної вартості акцій. Тобто якщо раніше одна акція вартувала 1000 гривень, то тепер її вартість зменшилася до 7 гривень за штуку. Загалом статуний капітал зменшився із 133 млн гривень до 1 мільйона.

Наступним кроком стало приведення статутного капіталу банку до економічних нормативів, встановлених регулятором. Для цього 19 січня 2009 року робиться чергова емісія акцій на суму 73 млн гривень.

Колишнім акціонерам надається переважне право на купівлю цих акцій. Але Василь Гаврилишин скористатися цим правом не може, позаяк перебуває під арештом.

Тому в термін між 7 та 10 лютого 2010 року в банк заходить новий інвестор – ВАТ «Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії», який пов’язують із Юрієм Іванющенком.

12 лютого 2010 року змінюється склад керівних органів «Західінкомбанку». До складу наглядової ради банку заходять такі особи як голова наглядової ради АКБ «ТК Кредит» Юрій Райтбург, директор ПП «Інтер Ленд» Сергій Іванович Аврамов, головний бухгалтер ТОВ «Інтерофіс Лімітед» Дмитро Попов, віце-президента ВАТ «ЗВНКІФ «Нові технології» Олег Недава, директор ТОВ «Стоїк» Юрій Уманець.

До складу ревізійної комісії увійшли троє працівників банку «ТК Кредит», а тимчасовий адміністратор банку Ганна Ярошенко стала, як було уже сказано вище, заступником голови правління ПАТ «Західінкомбанк».

Станом на сьогодні банком володіють: компанiя з обмеженою вiдповiдальнiстю "Паррокс Корпорейшн Лiмiтед" ("PARROKS CORPORATION LIMITED”), власником якої є Іванюшенко Арсен Юрійович, син Юри «Єнакіїівського» – 51% та ПАТ Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний iнвестицiйний фонд "Iнновацiйнi стратегiї", кінцевим бенефіціром якої є громадянин Великобританії Ендрю Морей Стюарт - 48,46%.



ВЛАСНИКИ ТА ВЛАСНІСТЬ

Як випливає з документів, що є в розпорядженні автора, 15 лютого 2010 року – відразу із приходом нових власників – банк видав щонайменше 46 мільйонів гривень кредиту кільком «цікавим» фірмам. Кредити отримали ТзОВ «Марістелла»(20 млн. грн.), ТзОВ «Аспена» (5 млн. грн.) та ТзОВ «Фортекс-М» (20,5 млн. грн.).

А «цікаві» ці фірми тим, що пов’язані… з тим же Юрою Єнакієвським. Судіть самі.

ТзОВ «Марістелла» була заснована у 2009 році. Засновником на той час значилася Антипенко Ніна Вікторівна. Сьогодні вона – член правління «Західінкомбанку».

Контактний телефон «Марістелли» (044) 581 3262 також вказаний як контактний номер ТзОВ «Левса» та ТзОВ «Конрад Плюс», власником якого є радник голови правління «Західінкомбанку» з юридичних питань Дмитро Шерстюк.

ТзОВ «Аспена» зареєстровано в Києві за адресою: проспект Повітрофлотський, 90. Засновником цієї фірми є Катерина Костянтинівна Степанкевич. Також вона є співвласницею ТзОВ «Еірфрідом» разом із Іриною Іванівною Писаренко. Ірина Писаренко, ймовірно, є родичкою голови наглядової ради «Західінкомбанку» Юрія Райтбурга, адже зареєстрована з ним в одному будинку.

Що ж до компанії «Фортекс-М», то згідно із протоколом №56 загальних зборів акціонерів ПАТ КБ «ТК Кредит» від 22 квітня 2013 року, це товариство є одним із акціонерів банку «ТК Кредит», який належить Іванющенкові.

Також частки в акціонерному капіталі банку «ТК Кредит» мають такі фірми: ПАТ «ЗНВКІФ «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ», ПП «Фірма «РОДОН», ТОВ «СТАВР», ТОВ «Торговий дім «ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ», ТОВ «ТОП», ПП «ПАРАДІГМА-СІ», ТОВ «Інтерофіс Лімітед», ТОВ «БСК», ТОВ «Торгова компанія «ІНТАЛ»,ТОВ «Фінансова компанія «Лідер».

При цьому з 11 учасників, які брали участь в загальних зборах акціонерів, у семи випадках уповноваженим представником виступав Бондарев Вадим Валерійович.

Окрім того, цікаво, що в якості забезпечення кредиту ці три фірми надали банку акції ВАТ «Експо нафта продукт», ВАТ «Гранітна індустрія України» та ВАТ «ДІКІФ «Соцінвест-гарант».

Про причетність «Експо нафта продукту» та «Соцінвест-гаранта» до впливу Іванющенка детельно писав Сергій Щербина в «Економічній правді».

Згідно із даними SMIDA за 2-й квартал 2009 року, найбільшими акціонерами ВАТ «Гранітна індустрія України» були вже згадана вище ВАТ «Експо нафта продукт» та ТОВ «Євроавтосервіс», яке теж має стосунок до Іванющенка.

І ще.

Джерела автора стверджують, що кредити трьом вище названим фірмам були оформлені в той же день, коли й прийшли 73 млн гривень за акції від нового інвестора. Тобто гроші навіть не «переночували» в банку, а відразу повернулися на фірми, підконтрольні Іванющенку.

Проте ані голова правління «Західінкомбанку» Галина Скиба, ані радник голови правління з юридичних питань Дмитро Шерстюк не назвали точної дати, коли гроші від інвестора надійшли на банківський рахунок, хоча про це питання, яке цікавило журналіста, вони знали заздалегідь.

ІНШІ ПОЗИКИ

У вересні 2010-го (уже після появи нового – «єнакієвського» – інвестора) «Західінкомбанк» видав ще два кредити – для ТзОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» та ТзОВ «ТК ІНТАЛ». Усього на суму 60 млн. гривень. Заставодавцем виступила ПрАТ «Луганська вугільна компанія», яка зобов’язалась відповідати перед банком своїм майном на суму 30 мільйонів гривень.

Відомо про це стало, коли заставодавець… збанкрутував. Рішення про банкрутство розглядав у січні 2012 року Господарський суд Луганської області.

«Західінкомбанк» задля забезпечення згаданих договорів узяв інше майно іншої юридичної особи, а договори застави, укладені з ПрАТ «Луганська вугільна компанія», припинили свою дію», – йдеться в ухвалі суду.

І знову – «єнакієвський» слід! І «Еко-вугілля», й «Інтал» станом на 26 квітня 2011 року було одним з акціонерів АКБ «ТК Кредит». Це випливає з протоколу загальних зборів акціонерів АКБ «ТК Кредит» від 26 квітня 2011 року.

А «ТК Кредит» пов’язують з бізнесом Іванющенка (див. уже згадану публікацію в «Економічній правді»).

У 2013 році замість ТзОВ «ТД «Еко-вугілля» у протоколах зборів акціонерів фігурує ТзОВ «ТД «Еко-вугілля України», засноване у 2012-му.

Виходить, фірма, яка брала кредит у «Західінкомбанку» в 2010 році, припинила своє існування? Як раніше – її заставодавець. До речі, і «Еко-вугілля», і «Еко-вугілля України» зареєстровані… в Єнакієвому.



Дивно, але попри рішення суду, яке можна легко знайти в інтернеті, голова правління Галина Скиба заперечує, що ТД «Еко-вугілля» та «ТК Інтал» мають кредитні стосунки із «Західінкомбанком»:

«Запевнюю, що в жодному реєстрі немає жодної інформації про те, що банк судиться чи стягує кошти з тих підприємств, які ви назвали. Це не відповідає дійсності», – заявила голова правління «Західінкомбанку».

«В даний час ми кредитів нових не видаємо. Якщо говорити про час, коли проходило інвестування, зміна власника банку, то в той час ми дійсно мали вільний ресурс. Було видано декілька нормальних кредитів фінансово-спроможним юридичним особам і за рахунок процентів, які ці юрособи сплачують, банк працює», - розповів Дмитро Шерстюк.

ХОЛОДНИЙ ВІДЖИМ

Наразі ж банкіри щільно працюють із проблемними позичальниками.

В «Західінкомбанку» публічно називають осіб, чиї фірми боргують їм гроші. Це відомі на Волині люди. Зокрема: народний депутат Сергій Мартиняк, бізнесмени Василь Токарський, Іван Рижук («Алювіжен»), брати Кобаки (Луцький м’ясокомбінат), депутати Луцької міської ради Роман Бондарук та Андрій Осіпов, член Луцького міськвиконкому Юрій Бондарук.

Окрім викривальних матеріалів в ЗМІ щодо цих осіб, проти них діє «масовка» - комітет ошуканих вкладників «Західінкомбанку». Ошукані вкладники то луцьку мерію пікетують, то Волинську ОДА, то територіальне управління НБУ у Волинській області. Можуть і дорогу перекрити, щоб з прокурором поспілкуватися.

І позиція у них одна: ми не можемо отримати депозити в «Західінкомбанку», тому що ці (список дивися вище) особи не повернули своїх кредитів.

Радник з юридичних питань «Західнікомбанку» Дмитро Шерстюк не вважає поширення даних про кредиторів порушенням банківської таємниці. За його словами у кожному конкрентному випадку є рішення суду і вони є публічними через Єдиний державний реєстр судових рішень.

На зауваження про те, що кредиторами є юридичні особи, а їх засновники можуть нести відповідальність лише активами товариств, то Шерстюк повідомив, що персонально кожен власник підприємства, яке брало кредит в «Західінкомбанку» підписував договір особистої поруки. Проте більшість з цих договорів були скасовані в судовому порядку.

«Свого часу була така практика, дуже розповсюджена, коли засновники чи директори підприємства давали особисту поруку. Тобто вони виступали солідарними боржниками за повернення юридичною особою кредитів. Проте волинські місцеві суди в багатьох випадках повизнавали такі договори поруки недійсними чи зобов’язання поручителів такими, що не підлягають виконанню. Але це не заважає банку звертатися щодо конкретних фізичних осіб в рамках кримінального судочинства», - каже Дмитро Шерстюк.

* * *

Ймовірно, що такими діями «Західінкомбанк» переслідує наступні цілі:

1. Відвернути увагу громадськості від власних фінансових проблем, зосередившись на інших об’єктах критики.

2. Здійснювати публічний тиск на проблемних позичальників, в тому числі через органи державної влади та місцевого самоврядування, з метою повернути видані кредити.

3. Підготувати громадську думку на випадок рейдерського захоплення майна проблемних позичальників, як дію з відновлення справедливості.

Мусимо визнати, що поки цих цілей банкірам вдається досягати.

До слова, згадані у гнівних промовах «Західінкомбанку» проблемні позичальники, з якими вдалося поспілкуватися авторові, в один голос заявляють, що намагалися владнати конфлікт із банком, проте позиція банкірів непохитна: повертайте усе із відсотками, штрафами і пенею й то живими грошима.

Це підтверджує і радник голови правління «Західінкомбанку» з юридичних питань Дмитро Шерстюк. Проте, за його словами, кожен із позичальників хоче значного дисконту по кредиту:

«Ми постійно намагаємося спілкуватися з цими людьми. Досить часто, що вони пропонують – це 50% від суми кредиту. Тема відсотків, штрафних санкцій та інших платежів взагалі не обговорюється. Мова йде виключно про дисконт 50%. Тобто якщо ми 50% від тіла кредиту будемо отримувати, то таким чином банк стане збитковим і підлягатиме ліквідації. Ми не можемо на це піти», - каже Шерстюк.

Проте сам він воліє не згадувати, що й сам «Західінкомбанк» пропонує схожу схему до депозитів населення. Банкіри у відкриту пропонують повернути 100% депозиту, якщо він погодиться на 50-відсоткову комісію…

* * *

Отож, структури, близькі до Юрія Іванющенка свого часу фактично за безцінь отримали контроль над «Західінкомбанком», призначивши «свого» тимчасового адміністратора банку. Активів як таких банк не мав.

Тому видається, що єдиною метою, з якою Юрій Іванющенко зайшов в «Західінкомбанк» було отримання 300 млн гривень рефінансування від Нацбанку. Ця сума записана у програмі фінансового оздоровлення ПАТ «Західінкомбанк. Як стверджують джерела, це було основною вимогою входження нових інвесторів в проблемний банк у 2010 році.

Далі, ймовірно, «Західінкомбанк» пустили б «під ніж», а депозитами займався б Фонд гарантування вкладів фізосіб. Тим більше, що структура вже мала «позитивний» досвід освоєння рефінансування банку «Родовід», після чого було порушено ряд кримінальних справ.

Проте НБУ грошей не дає. І постає питання: що робити із «Західінкомбанком» далі? Видавати комерційні кредити? Для цього в Іванющенка є «ТК Кредит». Займатися альтруїзмом, роздаючи вкладникам їх депозити? Це взагалі з області фантастики…

Залишається план «Б»: щоб заробити хоч щось на проблемному активі, потрібно «віджати» щось в старих позичальників. Чим більше, тим краще. А коли дешеві активи закінчаться, тоді можна й закриватися…

Андрій ЛУЧИК (для ВолиньPost)

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.