Ті, хто забезпечує тил

Ті, хто забезпечує тил
Минулого тижня Самооборона Рожищенського району відправила на Схід одразу два автомобілі у різних напрямках.

Традиційно везли харчі, одяг, амуніцію. Супроводжував вантаж силовий підрозділ Самооборони Волині «Буг».

В Дачне Дніпропетровської області, де базується частина 51 механізованої бригади з Володимира-Волинського, адресні передачі везли активісти Самооборони Олександр Артисюк, Олександр Дулюк та його брат, голова Рожищенської райдержадміністрації Вадим Дулюк.

До слова, цей факт викликав резонанс серед «доброзичливців». На закиди про те, що таким чином новий очільник району здобуває собі політичні дивіденди, Вадим Дулюк запропонував усім бажаючим можливість «попіаритись», і наступного разу завезти гуманітарну допомогу в гарячі точки.



Вдруге успішно повернувся зі Сходу інший водій-волонтер Рожищенської самооборони Володимир Добровольський. Його маршрут пролягав через Щастя, Старобільськ, Кремінну, Красний Лиман, Ізюм.

Після поїздки на Схід Володимир остаточно відмовився від того, аби отримувати новини з телебачення. Мовляв, те, що показують, не відображає усієї реальності.



На фото: село Дачне Межівського району Дніпропетровської області. Рожищани на варті миру і порядку.

* * *

Володимир Добровольський розповідає: «Загалом кожна така подорож – це маленька військова операція. Спочатку в штабі ми зідзвонюємося з хлопцями, дізнаємось їхні потреби і можливості доїзду, координуємо свою роботу з Луцьком і містом Ковель. В ході операції наші плани можуть змінюватися через бойові дії. Доводиться знаходити інші шляхи доставки.

Звісно, цей процес міг бути значно легшим, якби держава допомагала. Зокрема, СБУ повинна надавати супровідні документи для таких поїздок і повідомляти хлопців на блок-постах про те, що буде така машина їхати. Однак, держава відмовляється брати відповідальність за наші життя. Єдиний раз супровідну путівку дав депутат обласної ради Ігор Гузь».



Самооборона фактично замінила тилову службу армії - каже волонтер. Адже на одного солдата в нормальних умовах працює 10 солдатів тилу, а у Самооборони десяток громадських активістів забезпечує цілі батальйони.

Останнім часом лише рожищани замовили і передали на Схід 33 бронежилети, десятки рацій, сотні комплектів одягу на суму майже 170 тисяч гривень.



Неабияк насторожує Володимира, та і самих солдат, інформація в ЗМІ про те, що Міністерство оборони має намір замінити бронежилети, придбані громадами, на сертифіковану броню. Побоюються, аби це не перетворилося на черговий фарс з відмиванням коштів ціною життів.

На думку активіста, тепер доцільніше було б спрямувати кошти і зусилля на придбання касок і тепловізорів, бо саме цього катастрофічно не вистачає на передовій.

* * *

І ще кілька ремарок, почутих під час спілкування з Володимиром Добровольським:

- українські військові змушені випалювати ниви з хлібом, бо там ховаються терористи;

- східняки різні бувають. Хтось забив кабанчика і ділиться з військовими, а хтось скоса поглядає злим оком, зачувши українську мову;

- війна об’єднала патріотів. Стереотипи і непорозуміння – в минулому. На околицях Слов’янська, Краматорська і Красного Лиману варту порядку несе Волинський підрозділ «Беркуту»;

- хлопці з «Айдару» піймали терориста-наркомана, який закладав 150 кілограмів вибухівки на території однієї з місцевих теплоелектростанцій;

- Щастя буде :-) Того дня, коли Самооборона розвантажила в цьому місті авто, тут відбувся танковий бій з терористами. Атаку відбили. Два ворожі танки знешкодили.

* * *

На передовій українська армія міцна, як ніколи, - розповідає Володимир Добровольський. Адже від початку мобілізації минуло достатньо часу, щоб, так би мовити, в обоймі лишились ті, хто готовий захищати Україну до останнього, а точніше – до перемоги. Решта – «захворіли», або знайшли інші можливості повернутися додому. Каже, хлопці налаштовані не тільки Схід відвоювати, а й Крим.

Щоб і надалі підтримувати наших захисників в хорошій фізичній і моральній формі, Самооборона просить долучатися якомога більше людей.

Адже, за словами Володимира Добровольського, лише пального на такий маршрут він витрачає на суму близько 6 тисяч гривень.

Але не тільки матеріальна і фінансова допомога важлива. Інколи потрібно пакувати посилки, завантажувати машину, знаходити меценатів серед підприємців. Наступного тижня Рожищенська самооборона знову відправлятиме на Схід вантаж. Надійний тил – міцна армія.

Оксана ПЕТРУК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 8
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Молодці. Іваничі, Нововолинськ та й інші райони теж відправляли й не раз.
Відповісти
молодці,
Відповісти
а воєнком Рожиженський аЛєксєєнко(січете фамілію) ,тількі те і зміг що прибігти в Рожищенську самооборону,та попросити статистику відправленої допомоги,щоб перед обласстю відчитатись (А та,перед кИєвом,а кИєв перед порохом)ніщо вам не нагадує?Ще не все.З сільгоз управління прибігали,теж просили показати їхньому обласному керівництву,результати допомоги військовим.Завтра напевно нОвосад з культури затре
Відповісти
ТО ви розберіться з ним.
Відповісти
новосад затреБує отЧет о всех концертах И БАЯНИСТахна передовой.а потом и праАсловниє оффицЄри ?
Відповісти
Сані Харьківському,Паші-респект!ВИ,МИ,Пацани,які повернуться зі сходу,ми їх здєлаєм!(КОЗЛІВ)
Відповісти
Зним ми точно переможем 27 февраля 2014 года и.о. президента Александр Турчинов назначил секретарем Совета национальной безопасности и обороны Андрея Парубия. Это назначение стало пиком 26-летней карьеры политика, начавшейся в 1988 году с основания им молодежной националистической организации «Спадщина». Наше исследование началось в городе Червоноград Львовской области, где 31 января 1971 года и появился на свет Андрей Парубий. Общение с родственниками, соседями и одноклассниками Андрея пролило свет не только на особенности его биографии, но и на своеобразную манеру речи политика – его кричащий о себе западно-украинский деревенский акцент (фактически, Парубий разговаривает не на украинском языке, а на подляшеском диалекте), шепелявость и картавость.

Из рассказа соседки семьи Парубий Лидии Павловны, и сегодня проживающей в Червонограде, понятно, чем обусловлены трудности Парубия в овладении даже родным языком: оказалось, что в раннем возрасте маленькому Андрею поставили страшный диагноз - легкая форма умственной отсталости (дебильность). Кроме того, мальчик родился с «заячьей губой» (расщелиной нёба) и перенес несколько операций по коррекции верхней губы и нёба, что может указывать на генетические предпосылки развития дебильности.

На первый взгляд, новость о диагнозе, с которым Парубий прожил всю жизнь, может показаться шокирующей: неужели человек, страдающий дебильностью, может оказаться в высшем руководстве государства? Но ответ на этот вопрос, увы, положительный: наличие у Парубия умственной отсталости и отклонений в развитии подтверждают абсолютно все опрошенные люди, находившиеся в ближайшем окружении семьи Андрея Парубия, когда тот был мальчиком, подростком и юношей.

Відповісти
А яника можна було пускати?
Відповісти