Будувати треба на віки

БУДУВАТИ ТРЕБА НА ВІКИ
Або звернення до народних депутатів з приводу судової реформи

На сьогодні існує кілька причин, через які український народ ризикує отримати не оновлену до потреб часу судову та правоохоронну системи, а злегка підправлені законопроекти старої доби. Перша причина полягає в тому, що значна частина суспільства прагне радикальних на краще змін, проте не знає якими вони мають бути. Це допомагає певним політичним колам звести справу до абсурду, а потім, через правки та зміни, повернути до колишнього вигляду. Приблизно так, як сталось з законом про очищення влади. Численні правові помилки, відсутність прогнозування соціальних наслідків дії закону в запропонованому вигляді підвели цей закон і справу очищення влади до загрози їх нівелювання. Друга причина полягає в тому, що у Верховній Раді у всіх фракціях не бракує лобістів інтересів сучасної судової та правоохоронної еліти. Одні з них діють свідомо, за гроші, інші – через звичайну некомпетентність та необізнаність на механізмах дії судової, правоохоронної систем, як складової державної влади. Особливо в умовах демократичного суспільства, в якому судова система може існувати виключно, як судова, а не каральна чи мафіозна система.
Сучасна Україна не володіє правовою, судовою культурою демократичного типу і це є значною проблемою, яку вдасться подолати лише за десять років перебування суспільства в демократичних умовах. Тому велике значення має правильно обраний алгоритм реформ. Він має бути конструктивним і тому радикальним.


ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
до народних депутатів України:
Сергія Мартиняка, Ігоря Єремеєва, Ігоря Гузя, Ігоря Лапіна, Степана Івахіва

Шановні народні депутати!

На днях заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд зі студії «5-го каналу» заявила, що пріоритетним завданням наступної сесії ВРУ буде судова реформа. За її словами – судова реформа є першочерговою. Потрібно прийняти закон, йдеться мабуть про новий закон України «Про судоустрій і статус суддів », який би відповідав суспільству, яке пережило Майдан. Суди в Україні повинні захищати людську гідність.

У зв’язку з цим просимо Вас донести до своїх колег по депутатському корпусу, перш за все головам парламентських комітетів, які мають відношення до правоохоронної, судової, антикорупційної справи та справи захисту прав людини і громадянина, наступні пропозиції щодо розбудови цивілізованої судової системи в нашій державі.

В законі про судоустрій, інших дотичних нормативних актах встановити:

1.імперативну норму, якою особа отримує право обіймати посаду судді апеляційного суду лише в тій області, в якій вона ніколи не працювала ані в правоохоронних органах, ані в суді. З огляду на те, що Україну умовно можна поділити на західний, центральний, східний регіони – призначення на посаду судді апеляційного суду має відповідати цьому регіональному показнику. Крім цього, обмежити перебування особи на посаді судді апеляційного суду в одній області п’ятьма роками. Такий підхід ускладнить змови між суддями і судами першої інстанції та апеляційними судами, що, в свою чергу, посилить контрольну ефективність апеляційних судів;

2.право на провокацію дачі/отримання хабара, чим зобов’язати всіх суддів, інших працівників суду, правоохоронних органів офіційно повідомляти в спеціальні компетентні органи про всі факти пропозиції дачі хабара за прийняття відповідного рішення. Йдеться про факти дійсної й інсценованої пропозицій. В разі, якщо суддя, правоохоронець, інший працівник правоохоронної, судової систем впродовж 24 годин не повідомив відповідні органи про пропозицію, то вони звільняються зі своєї посади без права будь-коли працювати в судових та правоохоронних органах;

3. обов’язковість звільнення з посади через некомпетентність або неналежне виконання професійних обов’язків. В разі, якщо Європейський Міжнародний Суд з прав людини, приймає рішення на користь особи, що звернулась до цього Суду, то зі своїх посад звільняються всі судді, які мають відношення до цієї справи: судді судів першої інстанції – на десять років, без права працювати в суді та правоохоронних органах; судді апеляційних судів – на п'ятнадцять років, без права працювати в суді та правоохоронних органах; судді Верховного Суду України – довічно.

Окрім цього:

1.розробити і прийняти Закон України «Про перегляд незаконних судових рішень та реабілітацію незаконно засуджених осіб». Закон має поширюватись на всі судові рішення, починаючи з 01 грудня 1991 року. Реалізація цього закону створить додаткові умови для виявлення суддів, які прийняли неправосудні рішення, що може бути підставою для позбавлення судді суддівського статусу, притягнення його до кримінальної відповідальності, встановлення обставин, які привели до ухвалення неправосудного рішення, в тому числі – шантаж, погрози з боку сторонніх осіб, отримання хабара тощо;
2.внести до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до пенсійного законодавства норму, якою встановити, що суддям, які прийняли неправосудне рішення, у зв’язку із чим були притягнуті до кримінальної відповідальності скасовується весь попередній трудовий стаж і по досягненні загального пенсійного віку призначається мінімальна пенсія. Передбачити скасування/переведення на мінімальну пенсію осіб, які вже оформили свої пенсії, незалежно від віку та часу перебування на пенсії, з приводу яких є судове рішення, яким встановлено участь особи в прийнятті неправосудного рішення.

3.передбачити створення спеціального суду, можливо в якості окремої палати Верховного Суду України, для розгляду справ суддів, до роботи якого залучити іноземних фахівців з питань судової практики розгляду справ відповідної категорії осіб.

Запропоновані пропозиції ґрунтуються на тому, що процес подолання корупції в судовій системі України є тривалим. Попри ухвалені антикорупційні закони, виконання цих законів може розтягнутися на значний час.
Судова система всіляко чинитиме опір виконанню антикорупційних законів, якщо не зазнає суттєвих структурних трансформацій, перш за все через існуючий її кадровий склад.
Повноцінна кадрова заміна можлива не менш, аніж за п’ять – десять років. На цей час в українських судах лишатимуться судді різних поколінь, певна частина яких стали суддями за хабарі, які мають родинні, кланові зв’язки між собою, а також з представниками органів представницької (в тому числі – Верховної Ради України), виконавчої влади, правоохоронних органів. Суттєвим є і той факт, що значна частина суддів мають в своєму послужному списку не одне неправосудне рішення. Не можна оминути і таких суддів, які через свої аморальні вчинки, різного роду протиправні дії є об’єктами шантажу з боку колишніх чи діючих представників прокуратури, МВС, СБУ. Певна частина суддів мають різного роду фінансові зобов’язання перед представниками великого бізнесу, а також перед колишніми, а також діючими представниками органів виконавчої влади.

З повагою,
від свого та імені моїх колег
Вероніка Романович

Em-l: [email protected]

10 січня 2015 року
м. Луцьк