Провели в останню путь Героя Валерія Борсука з Волині

Провели в останню путь Героя Валерія Борсука з Волині
На Вінниччині попрощалися з Героєм-прикордонником полковником Валерієм Борсуком, який тривалий час мешкав у Володимирі на Волині.

Про це повідомляє у фейсбуці Могилів-Подільський прикордонний загін.

У Могилеві-Подільському провели в останню путь військовослужбовця Донецького прикордонного загону полковника Валерія Борсука.
Він загинув під час виконання бойового завдання в Маріуполі у квітні 2022 року.

Загибель воїна-прикордонника принесла невимовний біль не лише його рідним, а й друзям, колегам по службі. Довгий час вони очікували можливості віддати останні почесті герою. Довгим і трагічним виявився шлях воїна до рідного дому.

Вклонитися пам’яті Героя, розділити біль непоправної втрати з рідними прийшли друзі, військовослужбовці прикордонного загону, бойові побратими, представники влади та усі, хто його знав. Люди зустріли траурну ходу «живим коридором», стоячи на колінах з квітами у руках, аби віддати шану та повагу відважному захиснику, який віддав життя за Україну.

Валерій Борсук у 2003 році закінчив вищий прикордонний навчальний заклад й розпочав військову кар’єру офіцера-прикордонника. За роки багаторічної служби офіцер бездоганно та сумлінно виконував службовий обов’язок, докладав максимум знань та вмінь у справу охорони державного кордону України.

З 2021 року Валерій проходив службу у Донецькому загоні.

Прикордонник з першого дня вторгнення став до оборони міста Маріуполь. В надважких умовах разом з побратимами героїчно боронили займані позиції, самовіддано тримали оборону та відбивали ворожі наступи.

9 квітня 2022 року полковник Борсук у черговому бойовому протистоянні з російським окупантом отримав поранення несумісне з життям. Понад рік рідні вважали його безвісти зниклим та жили в неспокої та очікуванні. Попри все - сподівалися на диво. На жаль, реальність війни надто жорстока.

«Він був справжнім офіцером, мужньою, рішучою і водночас доброю, надзвичайно світлою людиною. Це був справжній товариш, який завжди прийде на допомогу»,- згадують колеги по службі.

Валерій понад усе любив і цінував сім’ю. Найкращий чоловік і неймовірний батько. Справжній українець, герой нашого нелегкого часу, незалежної, вільної України, який стояв за правду та справедливість. У захисника залишилися мати, дружина, діти та брат.

Поховали Валерія на Алеї Слави поруч із іншими військовослужбовцями, які загинули захищаючи Україну. Дружині загиблого Героя вручили Державний Прапор України, яким була накрита труна, як символ його героїзму та відданості рідній державі.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.