Луцький нацгвардієць: «Наші вороги розкидаються людьми»

Боєць Нацгвардії із Луцька розповів про бої на Запорізькому напрямку, завдання командира на полі бою і холодний розум, що рятує життя.

Про це у фейсбуці інформує військова частина 1141 НГУ.

Максим, на псевдо Сонік, військовослужбовець волинського підрозділу Національної гвардії України. Хлопець родом з міста Ізюм на Харківщині. У 2017 році він пішов навчатися у Національну академію Національної гвардії України, оскільки вважав, що захист своєї Батьківщини від ворогів є священним обов'язком. Після академії гвардієць потрапив на службу в підрозділ Нацгвардії на Вінниччині. Після початку великої війни Максим разом з побратимами воював на Запорізькому напрямку.

Гвардієць розповідає, що за час перебування на фронті були різні ситуації – хлопці йшли в наступ, відбивали ворожі атаки, утримували позиції. Ситуації мінялися, проте його ставлення до побратимів було незмінне – людей необхідно цінувати і берегти. Це, до слова, разюча різниця між українським стилем ведення війни і російським.

«Наші вороги розкидаються людьми. Для них це не важливо і навіть при обстрілах вони б'ють по своїх», – пояснює Максим.

Гвардієць вважає, що під час бою, коли ситуація постійно змінюється, військовослужбовці опираються на свої знання та підготовку, а також на вказівки командирів. Тому командирам дуже важливо діяти швидко та професійно.

«Попри біль і втрати, командир підрозділу повинен зосередитися на тому, щоб приймати негайні рішення та керувати ситуацією на полі бою задля збереження особового складу і досягнення стратегічних цілей», – переконаний гвардієць.

Також дуже важливо на полі бою зберігати тверезий розум і рівновагу, принаймні докладати всіх можливих зусиль для цього. Адже впадати у ступор чи панікувати – це найгірший і найнебезпечніший варіант.

«Були моменти, коли нас обстрілювали дуже сильно. Попали в бліндажі й коли вже на нас націлювався дрон, то єдине що врятувало життя – це підбитий танк, який стояв на траншеї. Ми сховалися під нього, а в нього поцілили двома мінами. Для того, щоб вижити, не варто стресувати й панікувати. Потрібно взяти себе в руки і діяти згідно з тими можливостями, які існують на даний момент. Наприклад, знайти інше укриття, поміняти позицію, комунікувати з хлопцями», – пояснює Максим.

Більше про завдання командира на полі бою, вмотивованість воїнів і про те, як гвардійці шукають рішення в критичних ситуаціях, дивіться у сюжеті:


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!