вхід реєстрація

Skoda Octavia А5: два погляди на улюбленицю Європи. ТЕСТ-ДРАЙВ

Skoda Octavia А5: два погляди на улюбленицю Європи. ТЕСТ-ДРАЙВ
Шкода Октавіа – стара знайома багатьох автолюбителів. Справжній старожил: на ринку у різних варіаціях – з 1996 року.

Сьогодні тестуємо авто Шкода Октавіа А5. Його називають одним з найулюбленіших автівок європейців. Усі визнають: після останнього рестайлінгу ця модель стала елегантнішою, витонченішою.

Не обмежуємося поверховими враженнями: власноруч сідаємо за кермо. Хай без автомобільної освіти, без багаторічного водійського стажу, проте зі щирим наміром бути прискіпливими. І з бажанням поділитися своїми спостереженнями, відчуттями та суб’єктивними враженнями з такими ж, як і самі, пересічними водіями.

Обличчя в обличчя

Знайомтеся: європейська «легковушка» кольору «мокрий асфальт», або, модніше кажучи, кольору AnthraciteGrey. Маса – 1,3 тонни, 160 кінських сил під капотом, об’єм двигуна – 1,8 літра, максимальний розгін (згідно із заявленими характеристиками) – до 220 км/год.

Чотирьохдверний автомобіль розрахований на п’ятьох людей, має об’ємний багажник. Багажне відділення розраховане на 560 літрів, втім, якщо скласти задні сидіння, воно збільшується ще на третину.

З таким багажником, до речі, можна без мороки перевозити не велику кількість речей, а й речі негабаритні – довгі чи просто об’ємні. Плінтуси, наприклад.

Аби краще уявити: у багажнику без проблем помістяться троє людей ростом 1,8 метра або 5 мішків цукру.

Задні сидіння можуть складатися роздільно – частинами. Безумовний плюс – можна і ті ж плінтуси перевозити, і майстра поруч, на заднє сидіння, посадити.

Всередині авто – просторо. Комфортно і високому водієві, і такому ж пасажиру позад нього. Причому комфортно і людині загалом, і її колінам зокрема – вони нікуди не впираються аж так, щоб було незручно.

Під багажним відділенням – повнорозмірне запасне колесо. Запаска з домкратом та інструментами – у спеціальні ніші, тож не забирає корисної площі.

Приємні дрібнички: ремінь для зручного закриття кришки багажника; гачечок для сумок у тому ж багажному відділенні (повісив на нього пакет з кавуном – будь спокійний, що фрукт не потрощиться на крутих поворотах); бокова сітка для невеликих предметів – пляшок, коробок.

Познайомилися, оглянули. Можна вирушати…

Погляд пасажира

Тестували авто, коли за вікном була більш, як 30-градусна спека. Втім клімат-контроль справлявся відмінно: потоки холодного повітря можуть регулюватися, тож свіжий подих прохолоди відчував не тільки водій чи пасажир на передньому сидінні, а й ті, хто розмістилися позаду.

Переднє пасажирське сидіння м’яке, зручне. Відстань від крісла до передньої панелі – регульована, можна підлаштувати так, аби вже згадуваним сьогодні колінам таки було зручно.

Не забули і про спину: кут спинки крісла змінний – можна покласти хоч на 180% градусів і відпочивати.

Чудова оглядовість. Не треба визирати з-за вікна, не дратують кузовні стійки у вікнах: їдеш і милуєшся. Звісно, якщо краєвид за вікном того вартий. До слова, панорамністю огляду не обділені й пасажири задніх сидінь. Навіть навпаки.

Приємна деталь для тривалих подорожей: з обох боків заднього сидіння – пологі подушки під нахилом. Обперся – і хоч дрімай, а хоч і спи. Ті, кому доводилося більше трьох годин їхати в автівці, погодяться: деталь ця дуже навіть вагома, адже робить подорож в рази комфортнішою. Та ще й вкупі з підголовниками на задніх сидіннях, які в Шкода Окстава А5 регульовані.

Дверцята оснащені і склопідйомниками, і можливістю блокувати дверцята зсередини. Плюси очевидні: діти самі не відчинять, зловмисники – не залізуть.

При швидкій їзді не заколисує, не кидає зі сторони в сторону – дякуємо боковій підтримці сидінь і налаштуванням підвіски.

Розробники Шкода Октавіа А5 включили у модель так звану «Систему «Погані дороги». Для наших реалій – саме те. Принцип простий: завдяки вищому кліренсу (не 14, а 17 сантиметрів) авто може проходити глибші ями чи вищі горби.

Вищий кліренс не впливає на керованість: одним з місць тест-драйву був трек для авторалі у селі Дачне під Луцьком. Авто на піщаній дорозі, за одноголосним рішенням авторів, отримало тверді п’ятірки з таких предметів як «Керованість», «Потужність» і навіть «Комфорт».

Деталі мають значення

Важлива деталь, особливо зрозуміла жінкам. Над переднім і водійським сидінням – дзеркальце. Причому – із захисним покриттям, тобто вимазуватися й дряпатися буде менше.

Комірки для пляшок чи кави – повсюди: у дверцятах, на передній панелі, у сидіннях. Відділення для документів – «бардачок» – має зручні зажими для паперів, візиток, карток. Проте «бардачок» невеликий, заховати туди пачку паперу формату А4 проблемно.

На передній панелі – відділення для мобільного телефону. Гумове покриття комірки не дає апарату ковзати й вилітати. У відділення легко вміщуються два апарати.
Добра шумоізоляція. Принаймні завантажений брухтом КАМАЗ, що їхав перед нами, не створював дискомфорту. Експериментуємо: опускаємо вікна. Вривається шум вантажівки, людину поруч чути, тільки коли та підвищує голос. Піднімаємо скло: пасажиру ззаду добре чути голос водія, який навіть не повертає голови.

До низу дверцят приліплена додаткова стрічка, яка захищає фарбу від пошкодження від камінців. Практично не чути стукоту дрібних камінців. Все – завдяки волокнистому покриттю арок коліс.

До речі, про звук. Автомобіль оснащений чотирма динаміками, в тому числі двома зі сторони пасажирських сидінь. Є радіо, mр3-магнітола, вихід для мобільного (якщо найкраща музика – саме там).

Серед недоліків – «економність» базової комплектації. У ній немає підігріву сидінь, а також бокових подушок безпеки (тільки передні: для водія – у рулі, для пасажира – у панелі).

Погляд водія

Сів за кермо, погрався в асоціації: серйозність, комфорт, простота. Пластик на панелі м’який, приємний на дотик. Добротна тканина на сидіннях.

Перед тим, як рушати, влаштовуємося: регулюємо сидіння по довжині і висоті за допомогою важеля ліфта, який піднімає або опускає крісло під кутом 45 градусів. Кермо регулюється як по глибині, так і по висоті – під водія будь-якої «комплекції». Дзеркала налаштовуємо бічним регулятором із салону. Дзеркало заднього – вручну.

Поворот ключа – завівся двигун. Натиснувши на гальма, переводимо автоматичну коробку передач у режим «драйв», додаємо газу. Рушаємо – плавно і розмірено. Водій практично не відчуває, коли переключаються ті шість передач.

Механізм перемикання передач адаптивний – підлаштовується під режим керування.

Особливістю цього автомату є те, що він має режим «тіптронік», тобто можливий перехід у механічне керування. Він необхідний, аби керувати авто у болотяній місцевості чи на снігу, коли водій не довіряє автомату чи хоче додати драйву.

Під час їзди містом оцінюєш зручність розміщення перемикачів поворотів і блоку управління бортовим комп’ютером. Монітор останнього – посередині панелі пристроїв. Тут висвічується інформація про пройдену відстань, час в дорозі, поточну витрату палива, залишок палива у баку.

Перемикачі розміщені вдало: водій вже під час першого знайомства з «чехом» здатен знаходити потрібний важіль «на інтуїції».

На приборній панелі виведені показники тахометра, спідометра, датчика палива і температури двигуна, бортового комп’ютера, індикатори включення світла, аварійної сигналізації. Інформація зчитується досить чітко, має підсвітку.

Мінус для водіїв-новачків – «чех» з двигуном 1,8 літрів в секунди може набрати велику швидкість, яку із салону не відчуваєш. Комфорт при 160 км/год – на добру четвірку з плюсом. Згідно з паспортом, витрати пального за містом – 5,8 літрів, по місту – 9, 7. В середньому – 6,6. Для такого двигуна, маси і автомату – цілком достойно.

(За час тест-драйву витрати були більшими, однак такий показник можна списати на обкатку автомобіля: з часом вони зменшаться).

Машина мобільна, має маленький радіус повороту, не хилиться при обгоні, впевнено стартує на світлофорі. При тесті на бездоріжжі авто легко піднімалося під гору, гальмівний шлях невеликий.

Що наїздили?

За що європейці цінують це авто? Вердикт пасажира – приємно, прохолодно, комфортно, зручно. Вирок водія – динамічно і легко, усе під рукою, немає непотрібного скрипіння, зайвих деталей.

Важко визначити універсального покупця Шкода Октавіа А5. Очевидно, що це людина, яка в першу чергу цінує комфорт, надійність і хоче практичного автомобіля без зайвих «витребеньок».

«Конячка» вартує близько 25 тисяч доларів і розрахована на середній клас покупця. За ці гроші базова комплектація не вражає особливою різноманіттю, однак буде виконувати найголовніші функції на тверду п’ятірку. Автомобіль розрахований для щоденних поїздок: по місту, за містом, на автобанах. І що важливо – пристосований для українських доріг.

Тетяна ГРІШИНА, Юрій ШУМ

Автомобіль на тест-драйву наданий компанією "Промтехсервіс" (Луцьк, просп. Відродження, 34), телефон: (0332) 78 73 87
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 6
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Цікава розповідь чекаю наступну.
Немає фото да автівка бере поребрик бардюр.
В місті це важливо
Відповісти
круто)))))))))
Відповісти
З пакетом "погані дороги" вона його бере :)
Відповісти
Пам'ятаю як катали мене на А5, тільки механіка там була. Залишився дуже вражений пробуксовками аж на 3-й передачі! З вердиктом журналістів згоден! Тачка те що треба
Відповісти
Протестуйте наступного разу Рено Логан, популярний на наших вулицят та недорогий автомобіль.
Відповісти
Авто супер ! Тестував такий залишились тільки позитивні враження особливо від двигуна з коробкою ! 10 из 10
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Skoda Octavia А5: два погляди на улюбленицю Європи. ТЕСТ-ДРАЙВ
15 серпня, 2012, 10:00
Райцентр у фото. Локачі
09 серпня, 2012, 18:55