вхід реєстрація

ТОП-10 впливових волинян

ТОП-10 впливових волинян
УВАГА! БУДЬ-ЯКИЙ ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ ЗАБОРОНЕНИЙ!

Журналісти ВолиньPost разом із експертами визначили десятку волинян, які найбільше впливають на життя краю. Саме вони визначають порядок денний нашої області у політиці, бізнесі та громадському житті.

Як ми рахували

Під час опитування експертів ми просили їх зважати на діячів із усіх сфер життя, а не лише політики, місцевого самоврядування і держуправління. Хоча кожен із учасників мав право вважати, що представники інших сфер не мають реального впливу і зосередитися лише на політиках, посадовцях та "сірих кардиналах".

У рейтинг не включалися збірні образи: "волинські волонтери", "бійці АТО", "церква", "депутати". Лише конкретні особи і лише одна особа на кожну позицію. Під впливом особи мається на увазі і вплив структури, яку воно очолює.

У опитуванні взяли участь: голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайло Наход, очільник "Асоціації молодих політологів та політиків" Олександр Новосад, народний депутат Ігор Гузь, регіональний координатор громадянської мережі "ОПОРА" на Волині Катерина Шарпата, журналісти Руслан Пилипчук, Антон Бугайчук, Мирослав Ватащук та Анатолій Котлюк. Кожен із них присвоїв кандидатам від 1 до 10 балів.

Критеріями оцінки впливовості стали масштаб офіційних повноважень, масштаб неформального впливу, кількість та якість підлеглих, присутність в мас-медіа, фінансові можливості особи та наближених до неї, авторитет в суспільстві. При цьому кожен із учасників опитування повинен був максимально відійти від особистих вподобань/антипатій.


Ігор Палиця - 78 балів

За рік Палиці вдалося не тільки ще більше закріпитися на Волині, як у своїй «вотчині», але і почати працювати на чіткіше оформлення впливу на всеукраїнському рівні.

На Волині він сформував стійку більшість у облраді завдяки залученню депутатів із колишньої фракції ВО «Батьківщина», Радикальної партії, ВО «Свобода» та ситуативній підтримці інших. Нині Палиця працює на збільшення обсягу обласного бюджету за рахунок видобутку копалин у області, зокрема бурштину через КП «Волиньприродресурс».

«Повірте, я все роблю для того, щоб підприємство отримало ліцензії, а гроші за надра йшли в обласний, районні, сільські бюджети - всім волинянам, а не тим, хто це кришує. Сподіваюся, скоро буде результат і я все розкажу. Ми дуже сильно працюємо, і мені хочеться, щоб ми ділили не 150 мільйонів обласного бюджету, а мільярд-два», - заявив Палиця під час ефіру на «Новій Волині».

Також він зацікавлений у тому, щоб розширити повноваження самої облради. Так, під час ухвалення бюджету області на 2016 рік Палиця наполягав на тому, щоб саме депутати ділили гроші області, а не «сліпо» підтримували програми розвитку і таким чином передавати розподіл в руки ОДА. А під час затвердження створення об'єднаних територіальних громад посадовець емоційно обурився, дізнавшись, що створити ОТГ теоретично можна і без згоди облради.

На всеукраїнському рівні Ігор Палиця став одним із головних організаторів партії «Укроп» і зайнявся створенням відповідної групи депутатів у Верховній Раді. Для цього є відповідна база, бо в результаті виборів у мажоритарному окрузі №23 нардепом із його команди стала Ірина Констанкевич. Також «своїм» залишається Юрій Савчук із «Народного фронту» та ще група нардепів, що працюють у неформальній групі впливу Ігоря Коломойського.

ЧИТАТИ «Депутатська компанія: в які парламентські групи впливу входять волиняни»

Другий рік поспіль Палиця залишається найвпливовішим волинянином ще і за рахунок того, що має прямий контакт із найвпливовішиими людьми країни, зокрема із згаданим Коломойським, Гройсманом, Тимошенко, Хомутинником та іншими. Проте він свідомо закріплює вплив саме на Волині в рамках загальної стратегії «УКРОП».

Про неї міський голова Дніпра Борис Філатов розповів для «Української правди»:

Филатов добавляет, что последний раз общался с Коломойским в начале октября – после Совета регионального развития.

– Приехал, рассказал ему о региональном развитии, проблемах децентрализации. Он мне говорил, что в партии собираются делать упор на местных региональных лидеров. Палица в Луцке, Шевченко на Франковщине, ты в Днипре, еще кто-то. Я говорю – да-да, – пересказывает Филатов.


В рамках цього процесу Палиця ще з 2014 року підтримав створення силового блоку, оформленого у громадське формування «Варта порядку». За впровадження благодійних, інфраструктурних проектів та матеріальне заохочення електорату відповідає фонд «Тільки разом», а вплив у інформпросторі забезпечують активна прес-служба, інформагентство та газета «Волинські новини».

За даними рейтингу «Forbes-Україна», у 2016 статки Палиці оцінили у 43 мільйони доларів. Проте не виключено, що за потреби він може залучити й інші кошти, які є у розпорядженні групи «Приват».

фото Руслана Пилипчука для видання Конкурент
фото Руслана Пилипчука для видання Конкурент


Володимир Гунчик - 69 балів

Впродовж року голова Волинської ОДА виконував роль класичного високопосадовця в структурі президентської вертикалі. Він не демонстрував значних особистих амбіцій, проте і не проявляв яскравих особистих ініціатив. В рамках проведення реформ, прийняття і виконання бюджету та подолання наслідків різних негод в області Гунчик був своєрідним «наглядачем» за органами місцевого самоврядування. Можливо, саме такою буде роль префектів, посади яких можуть запровадити замість голів ОДА в рамках реформи децентралізації.

Часто голові ОДА вдається знаходити взаєморозуміння із головою облради Ігорем Палицею, проте не завжди. Дається взнаки бажання Палиці зосередити більше повноважень у руках депутатів облради, де він має надійну більшість, та стати своєрідним «господарем» Волині. Зрозуміло, що Адміністрація Президента не зацікавлена давати занадто багато повноважень у руки амбіційного бізнесмена. А Гунчик змушений діяти в рамках цієї політики.

Прохолодними залишаються стосунки Гунчика із нардепом Ігорем Гузем. Після активної критики роботи Гунчика Гузь просто не може дозволити собі зробити вигляд, що у них із головою ОДА «все добре». Тому контакти між ними відбуваються на рівні листування.

Наприкінці 2016 року Володимиру Гунчику довелося писати відкритого листа народним депутатам від Волині, щоб ті добивалися більшого фінансування потреб області, зокрема на покриття добудови багатостраждальної шахти №10, дефіциту коштів на пільги та субсидії, більшу освітню та медичну субвенцію, фінансування пільгових перевезень, профтехосвіти та інших статей видатків.

Проблема шахти №10 стала особливо гострою, коли її працівники розпочали голодування. Станом на 15 листопада його вже припинили, бо гірникам пообіцяли таки виплатити зарплати. Проте ця обіцянка не вирішує проблему добудови шахти, а фахівці з часом звільняються звідти. На добудову, за різними оцінками, потрібно від 300 до 650 мільйонів гривень. А профільний міністр Ігор Насалик заявляв про альтернативний шлях: добудову за рахунок приватного інвестора, якого, щоправда, на горизонті поки не видно.



Стапан Івахів - 60 балів

Впродовж року Степан Івахів та його команда були зосереджені на бізнесових справах групи компаній «Континіум», залученні державних коштів у округ та підтриманні роботи програм фонду «Патріот Волині» у мажоритарному окрузі №21 (із центром у Ковелі). Натомість класичною політичною діяльністю депутат у парламенті депутат займатися припинив. Він не бере участь у телеефірах, як колеги Ігор Гузь, Ігор Лапін та Ірина Констанкевич, активно не виступає у парламенті та зменшив присутність у інформаційному просторі.

Також чітким сигналом про відустність у «Континіуму» інтересу до волинської політики стала відмова від висування кандидата у мажоритарному окурі №23 на виборах 17 липня.

Проте Івахів фактично залишається найбагатшим волинянином. За оцінкою «Forbes-Україна», його частка у «Континіумі» «важить» 98 мільйонів доларів. Також він є одним із лідерів депутатської групи «Воля народу», яка має шанси пройти ребрендинг і стати класичною для України політичною силою.



Микола Романюк - 48 балів

Головним успіхом у минулому 2015-у році для міського голови Луцька Микола Романюка стало переобрання на місцевих виборах. За підтримки «Солідарності» та групи «Континіум» йому вдалося виграти у «правої руки» Ігоря Палиці Олександра Товстенюка.

Також можливостей Романюка вистачило, щоб створити погоджувальну раду із представників різних фракцій міської ради, аби добиватися проходження через сесію міської ради більшості своїх ініціатив.

ЧИТАТИ - «Без коаліції»: перший рік сьомої Луцької міськради

Попри це Романюк фактично не має більшості в міській раді і змушений враховувати побажання інших політичних сил, які мають власне бачення розвитку міста.

Серед відносних публічних успіхів міського голови можна назвати вчасний старт опалювального сезону, втримання на плаву найбільшого комунального підприємства ДКП «Луцьктепло» та реконструкцію вулиці Лесі Українки попри протести активістів. Залишаються запитання, чи ця реконструкція були успіхом для лучан, проте вона показала, що міський голова таки може добиватися свого під натиском.

Ситуація із «Луцьктеплом» залишається складною, адже підприємство боргує «Волиньгазу» близько 17,8 мільйона гривень. Через арешт рахунків виділяти кошти на критичні заміни труб доводилося із бюджету міста. Тим не менш, у Луцьку таки тепло.

Як і в інших міст обласного значення, у Луцька виникли проблеми із фінансуванням закладів профтехосвіти і компенсації за пільговий проїзд. ПТУ обійшлися місту у 52 мільйони гривень, хоча мерія досі не має повноважень призначати і звільняти директорів чи загалом втручатися в їх роботу. Пільговики потягнули ще близько 30 мільйонів.

ЧИТАТИ - «Бюджет по-новому: чи витримає Волинь «непідйомні» видатки «з Києва»

А необхідність додаткових видатків на освіту та медицину, які раніше покривала субвенція, у 2017-у може забрати із бюджету міста ще до 90 мільйонів. При цьому децентралізація дала бюджету міста у 2015-у додатково лише близько 105 мільйонів.

Не виключено, що саме бюджетні проблеми стануть основними для Миколи Романюка у 2017-у. Вирішувати їх він вже пробує як член правління Асоціації міст України.

Також на горизонті команди Романюка можливі перевибори у місті в рамках створення нової громади за рахунок об’єдання із Прилуцькою сільською радою. Між ними вже уклали відповідні договори про співпрацю і наступний крок може бути логічним. Хоча поки немає гарантії, що це трапиться у 2017-у.



Ігор Гузь - 43 бали

За рік нардепу вдалося зблизитися із Ігорем Палицею та отримати від нього гарантії відсутності сильного суперника на окрузі №19, якщо раптом в Україні оголосять перевибори. Не виключено, що така співпраця дасть Гузю і «пропуск» на медіа, що входять до групи «Приват».

ЧИТАТИ - «Запливні ігри»: підводні течії озерної акції Гузя і Палиці

Також він розгорнув роботу фонду «Прибужжя», активізувався у медіа-просторі, залучив у команду додаткові кадри і розпочав роботу над правим громадсько-політичним рухом всеукраїнського рівня.

Гузь залишається одним із основних спікерів «Народного фронту» на телеефірах, хоча після відставки уряду Яценюка зміщується в опозиційну нішу та активно критикує представників команди Петра Порошенка.

Так, Гузь заявляв про необхідність відставки міністра закордонних справ Павла Клімкіна, міністра палива та енергетики Ігоря Насалика і голови Волинської ОДА Володимира Гунчика. Хоча всі вони на посадах, тепер йому значно простіше спілкуватися із виборцями і вигравати словесні дуелі, досить жорстко критикуючи владу.

В таких умовах єдиним слабким місцем Гузя залишається відсутність власної фінансової бази для реалізації політики. Він постійно наголошує, що залучає кошти бізнесменів різного рівня: від округу до Києва. Серед них називають Миколу Мартиненка, Андрія Покровського, Валентина Кошельника, Богдана Бадзюня та навіть представників групи «Континіум». Проте дізнатися правду є шанс лише у випадку знаходження якоїсь неформальної «бухгалтерії», адже Гузь такі речі не коментує і відзначає, що не відчуває себе залежним ні від кого.



Митрополит Луцький та Волинський УПЦ КП Михаїл (Зінкевич) - 24 бали

Київський патріархат залишається титульною конфесією у Луцьку завдяки активній роботі митрополита Михаїла і його команди. Саме вони освячують пам’ятники на церемоніях за участі влади, саме їх проповіді щонеділі звучать із динаміків у центрі міста, саме Свято-Троїцький собор став головним храмом для відзначення релігійних свят та відспівування бійців АТО.

Зрозуміло, що для різних конфесій саме існування конкуренції офіційно є непринятною справою, адже не надто вписується у моральні рамки. Проте така конкуренція між Київським та Московським патріархатами на Волині існує та іноді навіть доходить до гострих заяв і поодиноких випадків насильства.

ЧИТАТИ - «Київський патріархат проти нового вікарія Московського: церковна політика по-волинськи»

В таких умовах Михаїлу (Зінкевичу) вдається зберігати значну паству і хороші стосунки із представниками влади, зокрема із міським головою Луцька Миколою Романюком. Через це опозиційні до Романюка активісти не раз критикували Київський патріархат за будівництва, які, мовляв, шкодять історичній спадщині міста. Перш за все це нова церковна крамниця біля Свято-Троїцього собору і будівництво церкви у сквері навпроти гімназії №4.

Проте церкви будуються, служби відправляються і вплив Михаїла на громаду Волині не зменшується.



Сергій Мартиняк - 22 бали

Як і Степан Івахів, нардеп Сергій Мартиняк зосередив свої сили на розвитку бізнесу (агропромислової групи «Пан Курчак») і підтримці роботи фонду «Європейський вектор» у окрузі №20 (Турійський, Луцький, Локачинський, Горохівський, Рожищенський райони).

Нині він не проводить активної політичної діяльності, «зник» із соцмереж і телеефірів та, схоже, не планує знову балотуватися у окрузі. Тому свій вплив Мартиняк зберігає передусім за рахунок фінансових можливостей, масштабів бізнес-імперії, авторитету фонду і депутатського мандату в групі «Воля народу».



Петро Пилипюк - 22 бали

За 20 років роботи Пилипюку вдалося створити одне із найуспішніших підприємств не тільки Волині, але і країни загалом - компанію «Модерн-Експо», що працює на ринку торговельного обладнання та рішень для рітейлу в Україні та ще 17 країнах Європи, СНД та Близького сходу. За даними «Економічної правди», вона у цій ніші №1 в Україні, №2 в Польщі, №3 в Росії.

Завдяки цьому компанію та самого Пилипюка часто презентують як приклад успішного підприємця неолігархічного типу, тобто такого, який не створив бізнес за рахунок наближеності до влади і паразитування на державних ресурсах. Також значний авторитет на Волині він здобув завдяки тому, що став співініціатором створення благодійного фонду «Волинь-2014», який допоміг багатьом бійцям як на фронті, так і після демобілізації, а також їх сім’ям і родинам.

При цьому Пилипюк не намагається використати цей соціальний капітал у політичній сфері, тому в його діях немає передвиборчого підтексту, який можна прослідкувати частини волинських меценатів.



Петро Філюк - 15 балів

Філюк у нашому рейтингу – єдиний представник третьої – судової гілки влади. Більше 10 років перебуваючи на посаді голови Апеляційного суду Волинської області, він став не просто керівником, а людиною, яка в чомусь уособлює судову владу на Волині. Адже після апеляції – лише касація, яка вже в руках столичних судів.

Петро Філюк залишається «вхожим» у головні владні кабінети області і має широке коло зв’язків у правоохоронних органах, які здобув за роки роботи.

Можливо, через таку впливовість суддю громадські активісти часто називають корумпованим та закидають йому життя не за доходами, але при цьому конкретних доказів його корумпованості досі ніхто не оприлюднив і не надав.



Олег Кіндер - 11 балів

У 2015 році Кіндеру ледь вдалося виграти вибори міського голови Ковеля у заступника голови ОДА Сергія Кошарука. Як переконують його критики, лише за рахунок підтримки нардепа Степана Івахіва.

А після усунення від керівництва обласним осередком ВО «Батьківщина» Григорія Пустовіта саме Кіндеру вдалося його очолити і стати головним представником найрейтинговішої партії країни на Волині.

Проте багато влади йому це не дало, бо на Волині позиції «Батьківщини» залишаються не надто сильними. У обласній раді фактично залишилися лише 3 депутати від цієї партії, які підтримують Кіндера: Сергій Слабенко, Валентина Касарда та Людмила Кирда.

Натомість більша частина фракції на чолі із Василем Столяром спробувала вчинити переворот. Більше того, «прокіндерівські» депутати впали у «немилість» до голови облради Ігоря Палиці, за що зокрема поплатилася Людмила Кирда, втративши посаду голови «бюджетної» комісії. Тепер очолив лояльний до Столяра і Палиці Андрій Турак.

Та Олег Кіндер займає посаду міського голови Ковеля і керує волинським осередком «Батьківщини». Якщо йому вдасться зберегти підтримку Юлії Тимошенко і остаточно дистанціювати групу Василя Столяра від партії, політичні перспективи мера Ковеля зміняться.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
А судді хто??? Гунчику треба дати 69 балів зі знаком мінус (-69). Нижче осі координат. Або й ще нижче - можна цілих -100. Взагалі, за якими критеріями проводилась ця оцінка? Романюк, наприклад, господарник. Роботу видно: що зробив, що не зробив, що вдалось, що не вдалось, що в процесі, а Гунчик? За те, що наймитує в президента і бовтається в тихій гавані? Чи за козлячу впертість і твердолобість?
Відповісти
Певно, варто редагувати "яку воно очолює"?
хоча, може й не випадково)
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
ТОП-10 впливових волинян
16 листопада, 18:00
ТОП-13 холостяків Луцька
14 листопада, 18:00