вхід реєстрація

Студентський ревізор: грибок, вікінги і контрасти у гуртожитку №2

Студентський ревізор: грибок, вікінги і контрасти у гуртожитку №2
УВАГА! ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ ЗАБОРОНЕНИЙ!

На ВолиньPost триває рубрика, в публікаціях якої ми розповідаємо про місця, де живуть, працюють та радіють луцькі спудеї.

Перша серія публікацій - про гуртожитки нашого міста. Сьогодні йтиметься про гуртожиток №2 Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

ЧИТАТИ ПРО ГУРТОЖИТОК №3

ЧИТАТИ ПРО ГУРТОЖИТОК №6

Реалії студентської «битовухи» в обдертому та облізлому, як старий кіт гуртожитку. Про те, як мерзнуть мешканці, і що їх зігріває? Чому ніхто не скаржиться на погані умови? Та чим харчуються бідні студенти?

Розташування. Житловий будинок знаходиться по вулиці Винниченка, 22. Поряд з ним продуктові магазини, банки та корпуси рідних універів, а недалеко центр міста ‒ зручно та комфортно.



Пункт пропуску. При вході вахтерка перевіряє документи. Загалом все як всюди жорстко, але "свої" пройти можуть.

Чистота. В одній із кімнат ми знайшли малюнок вікінга, мабуть саме так охрестили себе мешканці. А це й не дивно, адже ці страшні та холодні, обвалені та «совєцкі» стіни не можна розцінювати, як цивілізовані. Студенти звикли до труднощів, адже мають норов і сталеву витримку як у вікінгів.



Втім, нелюдські умови не спонукають до скарг керівництву: «В нас бардак, як і в Україні, але ми не жаліємось, бо добре, що є де жити!» ‒ розповідає мешканець.



Гуртожиток існує на разючих контрастах, якщо кімнати, перепрошую, «засрані», то кухня і туалети блищать, як Новорічна ялинка. Про останнє тішиться око та радіє душа: туалети, як у європейських хостелах, на такі можна спокійно ходити, не боячись підхопити якусь заразу. Що не скажеш про душові кабіни: грибок, наліт та сирість – ось вічні друзі українських студентських «общаг». І куди тільки дивиться комендантка?



Атмосфера. Гуртожиток не можна назвати аж надто поганим, адже чимало цікавих речей лише додають гармонійності. Зокрема, у кімнатах висять футбольні плакати, патріотичні атрибути, а в одній з кімнат ми пошкодували, що відкрили порожній та смердючий холодильник.



Ще одною окрасою стали невідомі, але прекрасні високохудожні картини на стінах кухонь. Мистецтво живопису і куховаріння: студенти смажать картоплю та споглядають вічне.. хм ну що може бути контрасніше?



Не виключено, що ми пропустили певні закутки, тож додавайте світлини яскравих моментів та долучайтесь до коментування.

Р.S. Коли розпочиналась наша ревізія, то біля входу ми зафіксували двох молодиків, котрі відчайдушно намагалися вибити пилюку із килимів. Якщо студенти так палко намагаються зробити свою оселю чистішою, може не все так погано?

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
туалети і душові зробив Ігор Палиця ще у 2012 році, як я був на першому курсі. Але такий, як у нас комендант Діма і проректор Подляшаник, то невідомо, як і досі їх не знищили. Безгосподарність(((
Відповісти
Кухні блищать? Ви напевно зранку приходили.
Відповісти
ректор туди мабуть незаходив
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
«Абетка» Ігоря Палиці
25 листопада, 12:00
Студентський ревізор: грибок, вікінги і контрасти у гуртожитку №2
24 листопада, 18:00