Історія, романтика, легенди: розповіли про головні «фішки» Луцького замку. ФОТО

Історія, романтика, легенди: розповіли про головні «фішки» Луцького замку. ФОТО
Серед багатьох українців і досі панує думка, що їхати дивитися на неприступні фортеці, величні замки та розкішні палаци слід неодмінно за кордон. Однак, насправді, й в Україні є, на що подивитися.

В деяких областях взагалі зібрана ціла плеяда таких пам’яток архітектури. Уніан вже встиг познайомити своїх читачів з дивовижними історичними будівлями войовничої Хмельниччини, містичної Львівщини, стародавньої Рівненщини, середньовічного Закарпаття, палацової Чернігівщини та, звісно, багатогранної Тернопільщини.

Тепер настала черга Луцького замку. І хто сказав, що осінь – не час для пригод? Адже в цю пору року все навкруги набуває дивовижного жовто-багряного відтінку. А тому відправитися до замків восени буде чудовою ідеєю для всіх – закоханих пар, цілих родин та самотніх туристів, які хочуть побути наодинці зі своїми думками.

Для більшості українців обласний центр Волині – місто Луцьк - асоціюється саме з Луцьким замком, відомим також як замок Любарта. Унікальна твердиня XIV століття дотепер вважається найдавнішою і найкраще збереженою в Україні історичною пам’яткою такого типу.

У 2011 році Луцький Верхній замок за результатами акції «7 чудес України» навіть очолив Топ-10 найкращих палаців та замків України.

А ще в’їзну вежу Верхнього Луцького замку можна побачити на 200-гривневій купюрі! Перше дерев’яне укріплення на місці нинішньої твердині було збудоване ще у Х столітті для захисту західних земель Київської Русі. Воно витримало не одну навалу та облогу завойовників та навіть встигло побувати князівським двором.

Будівництво кам’яної фортеці почалося вже за князювання сина литовського князя Гедиміна - Любарта, який одружився на доньці правителя Волинсько-Галицького князівства Андрія II Юрійовича Агрипині, прийняв православну віру та зійшов на престол у 1340 році. Саме він наказав замість дерев’яних стін звести кам’яні. Власне за велінням Любарта тут було зведено два замки - Верхній і Окольний. Тоді ж замок був оточений глибоким ровом, а біля В’їзної вежі замку встановлено звідний міст.

До наших часів збереглася легенда, що князь заклав цей замок як подарунок своїй коханій дружині.

Ще замок у Луцьку називають замком трьох князів. Адже його почав зводити Любарт, після його смерті литовський князь Вітовт наказав продовжив будівництво, а закінчив його великий князь Литовський Свидригайло. Нині Луцький Верхній замок є центральною спорудою державного історико-культурного заповідника. Від Окольного замку, який знаходиться в 200 метрах від головного, залишилася лише вежа Чорторийських та частина стіни.

З висоти пташиного польоту Луцький Верхній замок має форму неправильного трикутника - тут можна побачити три високі прямокутні вежі - В’їзну, Владичу та Стирову (або Свидригайлову), сполучені мурами. Висота найвищої та найдоступнішої вежі, куди можуть піднятися туристи, становить 27 метрів. Вежі мають вузькі гвинтові сходи і високі сходинки. З В’їзної вежі відкривається дивовижний вид на увесь Луцьк.

Про історію Луцького Верхнього замку можна дізнатися трохи більше за допомогою замкових автографів, що досі збереглися на цеглинах замкових стін, як це робить місцевий краєзнавець Олександр Котис.

Найстаріший з автографів датований 1602 роком. «Хто були ці люди, чому писали свої імена та чи мали на те якусь іншу причину, окрім бажання «житія вічного» у камені, ми не знаємо. Дивимося на шрифти, імена та прізвища, майстерність виконання, читаємо дати», - зазначає місцевий краєзнавець в одній зі своїх робіт.

На одній старовинній цеглі є й автограф української письменниці та літературознавця Ольги Косач, відомої під псевдонімом Олеся Зірка. На стінах Замку Любарта дочка Олени Пчілки та рідна сестра Лесі Українки обмежилася коротким «Ольга Косач 1891».

Також у Луцькому замку відвідувачі зможуть побувати на кількох екскурсіях, одна з яких, наприклад, розповідає про православну святиню давнього Лучеська (саме таку назву мало місто в далекі часи) - церкву Іоанна Богослова (XII століття), залишки якої розташовані на замковому подвір’ї. Крім того, в замковому комплексі можна ознайомитися з експозицією єдиного в Україні Музею дзвонів, а якщо пощастить – потрапити на справжній музичний перформанс у виконанні дзвонарів.

В Замку Любарта розташовані Музей книги та Художній музей, колекція якого є однією із найцікавіших мистецьких збірок в Україні. Останній треба шукати у колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, який був збудований наприкінці XVIII століття на руїнах княжого палацу Луцького замку. До речі, наступного року в Луцьку відзначатимуть 590-річчя з’їзду європейських монархів, що відбувся взимку 1429 року за ініціативи великого князя Литовського Вітовта. Він хотів бути коронований у Литві, що могло б змінити політико-дипломатичний розклад сил у Східній Європі. Тоді на з’їзд прибуло щонайменше 15 тисяч гостей, а це вдвічі перевищувало кількість місцевих жителів.

Дістатися до Луцького замку доволі легко. Зокрема, з Києва через Рівне до Луцька ходить щоденний нічний поїзд. Крім того, з різних міст України сюди їздять чимало автобусів.

Від залізничного вокзалу можна доїхати громадським транспортом у Старе місто до зупинки «вул. Данила Галицького», а потім перейти дорогу і пішки пройти приблизно 300 метрів по вул. Кафедральній до самісінького Луцького замку. Втім, можна дійти від вокзалу до замку й пішки – відстань між ними становить менше ніж 4 кілометра, а прогулюватися вуличками незнайомого міста завжди цікаво. До речі, ближче до замку розташований Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки – улюблене місце відпочинку мешканців та гостей Луцька. В парку є затишні алеї, а численні дерева восени виглядають дуже мальовничо. На території парку також розташований парк розваг та зоопарк. А ще в луцькому парку дуже компанійські білки.

Якщо ж їхати власним автотранспортом, то до Луцька можна дістатися трасами М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече), Н17 (Львів – Радехів – Луцьк) або Н22 (Устилуг – Луцьк – Рівне). По місту найлегше доїхати через вулиці Глушець/Ковельська – Данила Галицького до повороту на Кафедральну.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Історія, романтика, легенди: розповіли про головні «фішки» Луцького замку. ФОТО
19 жовтень, 2018, 19:43