Коровай – у Китай: історія волинської майстрині весільних солодощів. ФОТО

Коровай – у Китай: історія волинської майстрині весільних солодощів. ФОТО
Справжньою майстринею короваїв є шачанка Лілія Охрим. Одно, дво- та триповерхові шедеври з пахучого солодкого хліба, прикрашені різнокольоровими квітами із мастики чи весільними палками з паперовими квітами створюють святковий настрій для найважливішої події у житті молодят.

Про це пише Район.Шацьк.

ПЕРШИЙ КОРОВАЙ – НА ВЕСІЛЛЯ БРАТА

Перший свій коровай Лілія спекла 15 років тому на весілля брата. Зізнається, що його тричі доводилося перепікати, адже після печі тісто чомусь падало. Плакала, замішувала тіс­­то і пекла знову. Але прикмета, яка побутує у коровайниць (якщо весільний хліб з першого разу не вдається, то й у подружжя не заладиться), не справдилася. Потім посипалися замовлення від рідних та друзів, сусідів, знайомих… «Спра­цювало «сарафанне радіо», – сміється жінка. А з появою соцмереж стало набагато легше шукати клієнтів: розмістила декілька фото короваїв у соцмережі – і вже вони самі тебе знайдуть!

Але так було не завжди, адже історія будь-якого успіху – це тяжкий шлях. Після школи дівчина мріяла здобути вищу освіту в Луцькому індустріальному інституті. Та саме перед тим, як їхати на співбесіду, померла мама. Дівчина розуміла, що батькові самому буде важко фінансово забезпечувати родину, тож відмовилася від вступу в інститут і подала до­ку­менти в Шацький лісовий коледж. Але і звідти забрала документи, так і не розпочавши навчання, бо треба було йти працювати. Проявила себе на роботі у дитсадку, Терцентрі, селищній раді, навчалася на курсах перукаря та бухгалтерів, але за жодних умов не покидала улюблене заняття – печіння тортиків, до якого згодом дода­лося й ко­ровайництво.

Рецептуру випікання короваю Лілія не відкриває нікому, лише зізнається, що це – рецепт маминої паски. Пробувала трохи експериментувати, змінювати рецепт, але впевнилася, що нічого кращого так і не отримала.

РОЗВИНУТИ «КОРОВАЙНИЙ» БІЗНЕС ДОПОМІГ ПРОЕКТ ТА ГРАНТ ВІД НІМЕЦЬКОГО БАНКУ

Допомогли у розвитку коровайної справи шачанки з громадської організації «Волинські перспективи», однією з ініціатив якої є розвиток та підтримка малого та середнього бізнесу. Особ­ливо вдячна шачанкам – тренерам проекту Ніні Пахом’юк, Ірині Колковській та Наталії Романюк. Саме в цій організації в минулому році організували дводенний тренінг, успішний захист бізнес-плану та отримання гранту на розвиток власного бізнесу в рамках проекту «Зміцнення самозабезпечення внутрішньо переміщених осіб та громад, що постраждали від конфлікту в Україні» за фінансової підтримки уряду Федеративної республіки Німеччини, що діє через німецький банк розвитку KFV. Ризикнула подати заявку на участь у німецькому проекті й Лілія: заповнила онлайн-анкету та відправила. А вже через декілька місяців їй зателе­фонували та повідомили, що її відібрали до участі у проекті.

«З-поміж 60 тисяч заявок відібрали на тренінг 60 людей, а з них ще декількох відсіяли після першого дня занять. Там від спікера Михайла Зданевича почула багато корисного про те, з чого почати власну справу, на чому акцентувати увагу та над чим варто зосередитися в першу чергу. Тобто покрокові інструк­ції, які нам давали, допомогли ба­гатьом учасникам тренінгу започаткувати власну справу в пекарській, ди­зайнерській і на­віть сфері на­дання пос­луг з ремонту сантехніки», – роз­по­відає Лілія Охрим.

У підсумку через місяць жінка уже їхала в Луцьк із короваєм, аби презентувати свій бізнес-план. І їй це успішно вдалося (члени журі були вражені майстерністю ша­чанки та виглядом і ароматом ко­роваю, що пахнув на всі по­верхи). Вона також, окрім серти­фікату, отримала грант в сумі 650 євро на придбання кухонної тех­ніки – тіс­тозамішувача та професійного багатофункціонального міксера.

«Це дууууже корисні речі в роботі. По-перше, економить час: накидала інгредієнтів у тісто і включила, а тим часом можу якусь іншу роботу виконувати. Таку техніку я б ніколи не дозволила собі купити, адже той таки про­фесійний міксер коштує декілька тисяч гривень», - захоплено розповідає коровайниця.

Зараз шачанка знову планує взяти участь у проекті, який цього разу фінансуватиме канадська організація. Задумується і над участю у проекті за фінансування австралійців. Але на цей раз до проекту треба готуватися уже більш ретельно, потрібно здивувати журі чимось справді оригінальним і нестандартним. Бо ж і гранти там значно більші.

А ДО КОРОВАЇВ – ЩЕ Й ТОРТИКИ

Проте не тільки випіканням весільного символу займається Лілія. На «ура» йдуть і торти до різноманітних ювілеїв та свят. Замовляють і діткам на дні народження, і подружжям на річниці спільного життя, і на життєві ювілеї. І тут теж фантазії жінки немає меж: торти у формі колобка на пенькові, іграшкової машинки з вітанням, із зображенням мультяшних героїв, а для дорослих – двох сердець, розмаїтих квіткових композицій прикрасять будь-яке родинне свято! Уперше спекти торт спробувала Лілія у 15-річному віці. Каже, «задавила» українська жаба: подруга змогла спекти, і в неї вийде. Навіть шкільною наукою доводилося не раз жертвувати, бо інколи через замовлення не встигала вивчити домашнє завдання, хоч і вчилася непогано.

Найбільше до вподоби замовникам торти «Спартак» та бісквітні. А от ті рецепти, які розміщують на кулінарних блогах в Інтернеті (наприклад, «Пані Валевська» чи «Арлекін») доводиться удосконалювати самій, добавляючи певні інгредієнти або змінюючи пропорції, бо виходять вони або несмачні, або з тістом доводиться мати чимало мороки. Навіть технологічні секрети за більш ніж два десятки років встигла свої виробити, адже впевнена, що рецепт – це одне, а от секрет вдалої випічки криється таки у технології.

Цікавлюся, якими об’ємами купує продукти. На що чую коротку та лаконічну відповідь: муку і цукор – мішками, яйця, ванілін та маргарин – ящиками.

У ПЛАНАХ – СВОЯ МІНІ-ПЕКАРНЯ У ДВОРІ

Найближчим часом Лілія хоче побудувати в дворі міні-пе­карню, де б могла уже з більшим розмахом займатися улюбленою справою. Бо у невеликій кухні не те, що мало місця для десятків короваїв, а й для родини, де виховується четверо дітей. Зіз­на­ється, що у тиждень доводилося найбільше випікати 32 короваї та торти. «Дуже важко справлятися з усім. Буває, що як встану в суботу вранці, то аж наступного тижня у неділю ляжу, поспавши на добу тільки дві-три години. Але якщо треба – то допомагають діти – особливо моя 11-річна донька Іванка та хлопці. Навіть найменшенька чотирирічна Юліанка береться до роботи та старанно виробляє свої перші трояндочки та листочки», – розповідає Лілія.

КОРОВАЯМИ ЛАСУЮТЬ НА ЗАКОРДОННИХ ВЕСІЛЛЯХ

І де вже тільки не бували короваї шачанки: в Італії, Польщі, Білорусі, Великій Британії, Німеччині, Туреччині. Навіть у Китай літаком відправляли! Наступного тижня короваєм Лілії будуть ласувати на ве­сіллі у Франції. А про місцеві замовлення вже годі й говорити.

«Був випадок, коли два роки тому замовив коровай священик із Гомеля (Білорусь). І так мене благословив за того коровая, що я півдня лише замовлення приймала, списала увесь зошит», – ділиться спогадами Лілія.

А тим, хто хоче почати власну справу, тим паче, якщо вона є улюбленою, майстриня радить не боятися ризикувати та більше брати участь у проектах та тренінгах для початківців. Там скажуть, з чого почати, як отримати гранти та навчать, як своїм проектом зацікавити інвесторів та фонди. Адже Лілія на собі переконалася у їхній дієвості.



Віта ШЕПЕЛЯ

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Коровай – у Китай: історія волинської майстрині весільних солодощів. ФОТО
26 лютий, 2019, 18:18