У волинських лісах «воюють» Чорна сотня і сотня Перця. ФОТО

За 65 кілометрів від Луцька у густих цуманських лісах розкинулися два «ворожі» табори – «Чорна сотня» і «Сотня Перця», які вже третій день «воюють» між собою за перемогу.

У цих лісах між селами Берестяне та Цумань у 1953 році зимував останній командир УПА. Нині тут вже друге відбувається військова патріотична теренова гра «Звитяга» організована ГО «Національний альянс».

Загалом на теренах Волині гра відбувається вже всьоме і цього року присвячена 70-літтю створення Української Повстанської Армії.


Учасники, яких цього року близько 150, поділилися на два табори – «сотні». У кожній призначений командир сотні, бунчужний, інтендант, чотові та ройові.

Крім цього всі учасники мають псевдо. «Звитяжівці» прибули з семи областей України, частина з них – учні Волинського обласного військового ліцею, які традиційно беруть участь у змаганні.



Сотні самостійно вибрали собі місце у лісі для таборування і розкинули там намети, самостійно готують їжу, охороняють контури табору та головне – бережуть прапор своєї сотні.


Адже, якщо його захопить «ворожий» табір і зуміє протримати впродовж всієї гри на своїй території – це означатиме чисту перемогу.


«Нам вдалося сьогодні повернути свій прапор, який та сотня вкрала і забрати їхній. Тепер чекаємо, що вони будуть атакувати і спробують повернути все», - розповідають розвідники «Чорної соті» Василь Шевчук та Олександр Клим.

У «Чорної сотні» вдале розташування табору, адже добратися до нього сухим можна лише однією стежкою. А навколо – болота. Учасники пригадують, що якось табір так вдало сховали, що протягом чотирьох днів гри ворожий табір просто не зміг його знайти.


Кожен з «вояків» носить на руці пов’язку відповідного кольору сотні – білого чи червоного. Якщо цю пов’язку зривають або вояк її втрачає, то це означає, що він вибуває з гри. Якщо командам так і не вдасться протримати два прапори протягом усієї гри, то перемога рахується за кількістю «живих вояків».

Аби учасники гри не махлювали (наприклад, не пришивали пов’язки) та дотримувалися правил, діє Рада Вищих Спостерігачів, які отаборилися між двома сотнями. У неї зокрема входять старожили НацАльянсу депутати Ігор Гузь, Павло Данильчук, Олексій Панасюк, а також Андрій Бокоч і Олександр Машлай. Вони також живуть таборовим життям, готують їжу в казанку, ночують де прийдеться – у наметі, машині чи лісовому будиночку. Поруч чергують медики, які слідкують за станом здоров’я учасників гри.


До слова, на грі - не без прикрих випадків. Один з учасників покинув змагання за станом здоров’я. Медики кажуть, що чимось отруївся, а учасники сотні - що не витримав забіг у 20 кілометрів.

Частина «звитяжівців» вже у перший день змагань покинула гру за власним бажанням, зрозумівши, що це не для них.

Їдять «звитяжівці» те, що принесли з собою, воду йодують, аби вбити мікроби. Дівчата, які воюють за стрічки разом з парубками кажуть, що знали, на що йшли і польові умови – це лише чергова можливість себе випробувати.




Завершуються змагання у середу, 2 травня.




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!