вхід реєстрація

Богдан Климчук: «Не треба думати, що у нас найгірше»*

Богдан Климчук: «Не треба думати, що у нас найгірше»*
Активний громадський діяч, невтомний волонтер, допитливий мандрівник, успішний підприємець…

Це ще не повний перелік досягнень одного з кандидатів у депутати до Волинської облради на виборах 26 жовтня Богдана Климчука, про якого ми говоритимемо не лише як про політика, але й як про особистість.

Наш співрозмовник – корінний волинянин (народився у смт Мар’янівка Горохівського р-ну). У рідному селищі отримав першу освіту; продовжив навчання в одному з луцьких ВНЗ, який закінчив із відзнакою. Окрім того, у рамках програми обміну студентами, навчався і стажувався в Німеччині.

- Богдане, розкажіть, будь ласка, з чого розпочався Ваш професійний шлях?

- Ще під час навчання в ЛНТУ я почав працювати. Перший серйозний досвід роботи отримав на посаді керівника відділу забезпечення продажу ЗАТ «Альфа-Банк». Через те, що захоплююся туризмом, із 2006-го року розпочав власну справу – заснував туристичне агентство «Патріот», яке очолюю досі.

- Чому Ви вирішили зайнятися громадською діяльністю?


- Усе розпочалося з Майдану. Коли влада пішла проти народу, я не зміг спостерігати за цим із екрану телевізора, бо вважаю себе достатньо свідомим громадянином України. Прибувши до Києва в листопаді минулого року, став активним майданівцем. А побігавши під кулями 20-го лютого на вул. Інститутській, я чітко усвідомив, що хочу кращого майбутнього для своєї землі, рідних, близьких...

Майдан познайомив мене з багатьма земляками-однодумцями. Пізніше спільними зусиллями ми створили формування з охорони громадського порядку «Самооборона Волині». В такий спосіб ми, хоч і локально, але все-таки забезпечуємо спокій рідного краю. Хоч зараз ситуація формально спокійніша, «Самооборона» не припинила і не планує припиняти своєї роботи.

- Що спонукало Вас балотуватися в депутати обласної ради?

- Цьогоріч громада вповноважила мене стати членом виконавчого комітету Луцької міськради, де я захищав і захищаю її інтереси. Таким чином я став першим в історії міста членом виконкому, який ініціює рішення. Окрім цього, у березні вступив до координаційної ради «Комітету громадської люстрації» та став членом кадрової комісії при управлінні МВС у Волинській області. Після цього я усвідомив, що можу зробити для волинян значно більше на ще вищому рівні.

- Як кандидат у депутати Ви маєте п’ять кроків, які плануєте реалізувати у випадку перемоги. Розкажіть, будь ласка, як досягатимете їх реалізації?

- Найперше, що мене хвилює, – проведення люстрації. Потрібно очистити владу від залишків колишньої політичної системи. Не менш важлива ліквідація корупційних схем. Часто, наприклад, приймають на роботу, голосують за цю людину, продовжувати її контракт чи не продовжувати, проводяться громадські слухання і тому подібні речі, тому умовно можна проводити ту ж саму люстрацію, підтримуючи ту чи ту кандидатуру. Це той рівень, на якому вже можна проводити люстрацію на рівні Волинської обласної ради. Тому це другий пункт програми. Третій пункт – це демонополізація економіки.

Також на рівні Волинської обласної ради можна приймати певні рішення, які стосуються впорядкування, землеустрою чи розподілу ресурсів на передачу в оренду землі, ставків та інфраструктури; це ж стосується шахт і корисних копалин тощо. Це те, що на рівні області теж уже можна робити, оскільки на певні галузі є впливи олігархів. Необхідна демонополізація на рівні області.

Далі – вільні ЗМІ і взагалі підвищення інформатизації області. На Волині є проблема з покриттям – 80 % території. Відповідно, українським телеканалам на півночі Волині теж це питання треба вирішувати. Північним районам, тим, що поблизу Білорусі, складно отримувати українські новини і взагалі дивитись українське телебачення. Також треба реформувати волинське телебачення, яке зараз, на жаль, у ступорі. Щодо децентралізації влади, то будемо прагнути того, щоб відбувалася реформа, щоб грошей не передавали «на тінь», а залишали на місці.

Вважаю, що державних адміністрацій не повинно існувати взагалі, а функціонували просто виконкоми, які розпоряджалися б коштами і не виписували дотацій чи субвенцій на території області, а щоб громада сама вирішувала всі питання. Це вже, так би мовити, пункт загальноукраїнського значення, бо на місці ми можемо тільки сприяти цьому, вирішуючи кадрові питання і передаючи свої напрацювання кандидатам у депутати.

Я також намагатимуся координувати волонтерський рух, щоб ми могли краще співпрацювати з владою.

- Цікаво було б почути про автопробіг Європою, який Ви організували, про реакцію європейців на цю акцію, коли ви збирали кошти для потреб армії…

- Автопробіг пройшов під лозунгом «Допоможи Україні – врятуй Європу!». Кожен його день був справді плідним. Серед завдань акції – інформувати громадян Європи про російську військову агресію і зібрати кошти на потреби української армії та пораненим; створити координаційну мережу підтримки української армії; зблизити Україну та ЄС; протидіяти російській пропаганді. Ми ставили за мету розповісти європейцям про те, що в нас іде війна, що насправді тут ніяка не АТО, не боротьба з терористами, а дійсно війна. Важливо було переконати їх у тому, що не треба вірити чуткам і висловлювати стурбованість, занепокоєння. Треба реально долучатися до вирішення проблем Європи.

Автопробіг фінішував успішно. Загалом ми провели більше 10-ти акцій у різних містах (Замость, Люблін, Варшава, Щецин, Берлін, Білефельд, Вроцлав, Лейпциг, Краків, Жешув). Паралельно зібрали близько 90 тисяч гривень і привезли на 10 тисяч гривень амуніції. Приємно, що ще 5 тисяч євро «наздогнали» нас у Луцьку з Лейпцига. Можемо всі пишатися проведеним раллі. Впевнений, що це лише початок. Ми мусимо донести правду Європі!

- Знаємо, що Ви багато подорожуєте. Тому, мабуть, не випадково один із напрямків Вашої передвиборчої програми – розвиток туризму.

- Активно подорожував до початку Майдану. Відвідав 28 країн. Не можу сказати, яка найкраща. Точно впевнений – Україна. Вона й найрідніша. З розвитком туризму пов’язані не лише плани на майбутнє, але й мрія. Туризм зажди дає можливість спілкування між людьми, а в нас є проблема в тому, що 85 % жителів східних регіонів, на жаль, не виїжджали далі арени стадіону в Донецьку. Це було найбільше, що вони бачили. Тому туризм – найкращий, мабуть, засіб для порозуміння нації. І в мене є величезне бажання розробити проект, який став би обміном: щоб наші туристи їздили туди, а їхні – сюди; щоб ми краще один одного зрозуміли і таким чином руйнували стереотипи. Це той особистий проект, який я сподіваюся реалізувати на рівні області. Але це треба вже робити після війни.

- Чого б Ви побажали волинянам?

- Скажу тільки одне-єдине: не треба думати, що у нас найгірше, це далеко не так. Достатньо поїхати в Африку, подивитись, як там живуть люди - і відразу змінюється світогляд. Або ж поїхати у бідні країни Сходу. Ми часто недооцінюємо того, що маємо.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Кращі осінні фото
24 жовтня, 2014, 11:01
Богдан Климчук: «Не треба думати, що у нас найгірше»*
24 жовтня, 2014, 10:52