вхід реєстрація

Чоловік, який прибирає кров після вбивств, поділився тонкощами своєї роботи. ФОТО

Чоловік, який прибирає кров після вбивств, поділився тонкощами своєї роботи. ФОТО
Хто прибирає місце злочину, після того як поліцейські та слідчі завершать обстеження? У Мексиці – країні з одним з найвищих у світі рівнем убивств – запровадили для цього спеціальну посаду, яку обійняв чоловік на ім’я Донован Тавера. Його інтерес до крові зародився ще в юному віці, розповідає він у цій статті.

Про це йдетьсяна сторінках видання ВВС Україна.

Що стається з кров’ю після вбивства? Це питання переслідувало мене роками, аж поки я не знайшов на нього відповідь.

Вперше я побачив труп, коли мені було дванадцять. Рано-вранці ми почули від сусідів, що на нашій вулиці хтось загинув, і пішли подивитись. Ми побачили тіло чоловіка – без сорочки, з явними слідами насильства. Найсильніше мене вразила кров, що розливалась по вулиці широкими струмками. Але я не відчував страху – лише сильну цікавість. Тоді й почалась моя цікавість до крові й того, що з нею пов’язано.

Крім нас і наших сусідів, там були поліцейські та слідчі. Я чекав, коли хтось прийде, щоб відмити з вулиці кров, але ніхто не прийшов. Один зі струмків дотік аж під наш будинок, і його змила водою моя мати.

Я спитав її: "А хто витирає кров після убивства?" Правду кажучи, того дня я закидав її десятками різних запитань.

Коли мій батько прийшов з роботи, я спитав і його: "Що стається з кров’ю після вбивства? Як її прибрати?".

Я повторював ці запитання день у день, поки він не заявив: "Годі вже про це говорити!".

Тоді я вирішив знайти відповідь самостійно. Я узяв з бібліотеки медичний довідник, але там була лише дуже загальна інформація. Тоді я знайшов підручник з судової медицини, з якого дізнався значно більше. Я прочитав там про процес вмирання і те, що стається з трупом.

Вбивство відрізняється від нещасного випадку – при вбивстві часто витікає багато крові. А кров може переносити захворювання. Якщо є службовці, які прибирають з вулиці трупи, міркував я, мають бути і ті, хто витирає кров.

Приблизно в сімнадцять років я розпочав експерименти. Я купував у м’ясній крамниці яловичу печінку та кістки, а вдома досліджував, як видаляти кров з різних поверхонь.

Так я став судовим прибиральником.

З роками я винайшов понад 300 різних методів видалення крові. Деякі я значно удосконалив з роками, інші ж лишаються незмінними.

Звісно, методи різняться залежно від поверхні – чи це, скажімо, килимове покриття в салоні автомобіля, чи особисті речі, такі як годинник чи каблучка. Важливо також, як саме померла людина.

Наприклад, хтось, можливо, тиждень пролежав мертвим у власній ванній, в умовах високої вологості. Інша ж людина повісилась на краватці – в такому разі треба зважати й на інші фізіологічні речовини, такі як сперма або фекалії.

Перш ніж вирушити на місце подій, я розпитую, що сталося і де перебуває труп. Мені треба знати, чи не хворіла ця людина якоюсь небезпечною хворобою, адже тоді є ризик зараження. Я планую свою роботу наперед.

Я прибуваю на місце злочину останнім: після того, як поліція завершить свою роботу, і зазвичай уже після похорону. Оскільки я замикаю ланцюжок подій, рідні покійного часто відчувають потребу вилити мені душу. На початку, я дуже переймався тим, що сталося, і сам міг впасти в депресію. Нині ж я чемно їх вислуховую і повертаюся до своєї роботи.

Працюючи, я зазвичай слухаю музику у навушниках – це допомагає мені зосередитись. Я завжди слухаю одні й ті самі три твори: оперу Вагнера "Трістан та Ізольда", "Число звіра" гурту Iron Maiden і "Параноїк" гурту Black Sabbath. Опера заспокоює мене, дає потрібний настрій і концентрацію. Але, вдягнувши форму та безпосередньо беручись до прибирання, я віддаю перевагу хеві-металу.

Як людина, що не працює в поліції, перед початком роботи я мушу отримати судовий акт – дозвіл на доступ до місця злочину. Без цього документа я не маю права починати прибирання.

Кілька разів мені дзвонили і запрошували на роботу – та коли я питав, чи є в замовників той документ, виявлялося, що ні. Натомість мені пропонували гроші – немалі гроші. Коли ж я запевняв, що не працюватиму без судового дозволу, ці люди швидко клали слухавку.

Можливо, то були злочинці, а може, якісь жартівники – не знаю.
Люди, які мене запрошують, дуже страждають. Відколи вони знаходять тіло й до того, як я завершу свою роботу, вони мусять жити у закривавленому приміщенні, з кров’ю на підлозі, на стінах, часто у ванній кімнаті. Кров має неприємний запах. Тож коли я вимиваю всю кров, і запах зникає, їхній настрій покращується. Часом вони плачуть від полегшення – тягар спадає з плечей. Вони більше не мусять дивитися на це жахливе видовище. Звісно, це не повертає втрачену людину, але позбавляє принаймні одного з наслідків трагедії.

Найгірший злочин, після якого мені довелося прибирати, – це вбивство чотирьох людей у Мехіко. Вони померли від множинних ножових поранень; криваві сліди свідчили про паніку і спроби самозахисту. Від тієї сцени так і віяло люттю і розпачем. Нам дали лише день на прибирання, і ми працювали понад десять годин поспіль. Наш клієнт був надзвичайно пригнічений – та в кінці дня ми передали йому будинок без жодного натяку на те, що там відбулося. Я відчув себе корисним, і цей клієнт дуже зворушливо мені подякував.

Атмосфера у будинку повністю змінилася, морок розсіявся – нібито ті жахливі події відбулися давним-давно у минулому.

Ніколи не думав, що зароблятиму на прожиття у такий незвичайний спосіб. Я навіть не знав про існування такої професії, аж поки сам не освоїв потрібні навички.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Чого ж коменти прибираєте? Люди пишуть вам шо мотлох друкуєте.. А ви до критики очеквидно глухі та сліпі..
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Чоловік, який прибирає кров після вбивств, поділився тонкощами своєї роботи. ФОТО
26 вересня, 06:31