Оазиси на асфальті: історія луцьких фонтанів

З літньою спекою у місті часто примиряють фонтани. Біля них легше дихати, вони милують око, а струмені води заспокоюють, піднімають настрій.

А ще віддавна фонтани стали важливим елементом оформлення міського простору.

...Появу до життя цього матеріалу покликала, на перший погляд, незначна подія, яка сталася у Луцьку: тут зруйнували старий, давно непрацюючий, проте красивий фонтан, який стояв поблизу приміщення колишнього кінотеатру "Батьківщина" на вулиці Горького. Зруйнували безжально і якось навіть спокійно: здавалося б, кому потрібне це "корито"?

Чи справді фонтани - така вже незначна деталь життя міста?

* * *

Коли в Луцьку з’явилися перші фонтани, сказати важко. Колись Луцьк був дуже розвиненим містом. Тут жили князівські та королівські урядовці, магнати і просто багаті міщани, які зводили в часи пізнього середньовіччя муровані кам’яниці.

Можливо, вже тоді в місті влаштували фонтани, тим більше, що браку води в Луцьку ніколи не було. Але про це свідчень нема.

СКУЛЬПТУРА ЛЕБЕДІВ НА ДАВНЬОМУ РИНКУ

Перші радянські фонтани у місті були уже в п’ятдесятих роках минулого століття. Один із них знаходився біля автобусної станції, яка стояла на місці, де колись була ратуша на площі Ринок (сьогодні це майдан у Старому Луцьку, поблизу Аптеки-музею).

Ця ратуша згоріла ще у XVIII столітті. У 1930-х роках на майдані ще відбувалися торги. А у п’ятдесяті там збудували приміщення для автостанції. А біля неї був фонтан зі скульптурами.


Згодом автобусну станцію перенесли, за якийсь час не стало і фонтану.

Ще один фонтанчик у ті часи знаходився у сквері, що стояв на місці нинішнього ЦУМу та готелю «Україна». Поруч – скульптура Леніна зі Сталіним, які сиділи на лавці. У шістдесятих роках сквер і всі скульптури, в тому числі фонтан, ліквідували.

Чи не найстаріший фонтан, який знищили в Луцьку зовсім недавно, стояв у так званому «парку Горького», як його інколи називають. Ще до його будівництва тут неподалік збудували кінотеатр.

Це споруда луцького архітектора Т.Красінського у стилі функціоналізму, яку завершили у 1939 році.

Доля кінотеатру дуже цікава. Він був розрахований на 650 місць. Відкрили його вже в 1941 році під назвою «Більшовик», коли в місті хазяйнували «перші совєти».

Під час німецької окупації кінотеатр працював. Зал був розділений на дві частини. В одній була табличка «Тільки для німців». Інша частина – для місцевого населення. Під час післявоєнної відбудови кінотеатр знову запустили в дію. Першим тут показали фільм 1943 року – «Нові пригоди Швейка».

Це стало одним із улюблених місць відпочинку лучан.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ У СТАТТІ "КІНО І ЛУЦЬК: 100 РОКІВ ВЕЛИКОГО ЕКРАНУ В МІСТІ"

Вже у 1950-х роках тут спорудили фонтан, поряд із яким свого часу фотографувалося чимало мешканців та гостей, які до них приїжджали.


З часом середня частина зруйнувалася, і її відновили в іншій формі. Але великий круг-основа самого фонтану зберігся. Фонтан потім перестав діяти.

Його знищили у травні 2013 року.

ПЕРШИЙ СВІТЛОМУЗИЧНИЙ ФОНТАН

Фонтани в радянському Луцьку були не тільки в центральній частині міста, а й у віддалених районах. Так, на Вересневому взагалі був цілий парковий комплекс із фонтаном, скульптурами, будинком культури та пам’ятником Тарасу Шевченку. Фонтан зберігся, але вже давно не діє.


Облаштування цієї ділянки зробили через те, що в 1950-х роках тут будували Гнідавський цукровий завод, паралельно з яким розбудовували житло для працівників заводу. Не обійшлося тоді і без благоустрою – збудували фонтан, біля входу в завод висадили невеликий сквер, поставили пам’ятник Тарасові Шевченку.

Не був обділений Луцьк і останнім словом у тогочасній моді фонтанобудівництва. Після розвінчання культу Сталіна наступила «відлига», і галузі «народного господарства» розвивалися вільніше, без тотального контролю. Це дало певний поштовх у розвитку.

Особливо позитивні зміни були помітні в архітектурі. Коли ще в 1950-х роках майже обов’язковим стилем будівництва був так званий сталінський ампір, то в часи відлиги панував так званий радянський модернізм.

То була стилістика із запозиченими тогочасними ідеями архітектури Заходу. В Луцьку цей стиль панував майже всі шістдесяті роки. Збудували до 10 великих будівель, які його репрезентують. Один із них – кінотеатр «Промінь» за проектом луцького архітектора Ростислава Метельницького. Кінотеатр відкрили у 1965 році. І через деякий час – фонтан біля нього.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ІСТОРІЮ КІНОТЕАТРУ «ПРОМІНЬ»

Це був перший в Луцьку світломузичний фонтан, зроблений за останнім словом техніки. До речі, влаштуванням цього фонтану займалися луцькі інженери. Фахівці, які працювали на місцевих заводах, мали достатню кваліфікацію, щоб зробити фонтан. У нічну пору він світився, грала музика.


Фонтани в Луцьку були не тільки в масових громадських місцях. Зазвичай при будівництві якогось великого заводу влаштовували фонтан. Інколи вони були потрібні як резервуари для охолодження води, що використовувалася у виробництві.

Один із подібних заводських фонтанів знаходився біля Луцького заводу виробів із пластмас на вулиці Рівненській.


Був фонтан і на меблевій фабриці, у вхідному холі на електроапаратному заводі тощо.


«СЛЬОЗИ ІЛЛІЧА» ТЕКЛИ ДО ПАРКУ

Знаменитий луцький фонтан з неофіційною назвою «Сльози Ілліча» знаходився на майдані біля будівлі Волинського обласного комітету партії. У шістдесяті там відкрили пам’ятник Леніну, поряд спорудили фонтан. Він був влаштований у вигляді величезної чаші, з якої з усіх боків стікала вода. Трохи нижче був ще один резервуар, в яку потрапляв струмінь води. Ця композиція простояла до 90-х років, коли її зруйнували.


Коли руйнували пам'ятник Леніну, знищили і фонтан. Потім на тому місці зробили новий.


Трохи нижче від фонтану, де спуск у парк, стояла клумба. Проте в 1985 році на її місці задумали зробити величезний каскадний фонтан із кількома рівнями. Того року святкували 900-річчя першої згадки про Луцьк у літописі. І серед багатьох досягнень, святкувань і відкриттів, приурочених до цієї дати, було і влаштування фонтану.


Каскадний фонтан доповнювала композиція ще одного фонтану, на якому були влаштовані 900 струменів води, які символізували 900 років Луцька. Вони були мідні, тому в лихі дев’яності їх покрали. Блоки зі струменями були виготовлені токарями на місцевих заводах.


Невеликі фонтани були і біля місць, де навчалися діти. Наприклад, біля Палацу піонерів і біля Центру науково-технічної творчості молоді.


Невеликий фонтан діяв і біля пам’ятника Лесі Українці в центральному парку. Він і досі працює.


Але головним фонтаном міста безперечно вважався світломузичний фонтан на Театральному майдані поруч із драматичним театром імені Тараса Шевченка.

Театр збудували у 1975 році у стилі радянського модернізму і через два роки відкрили фонтан. Одна з його особливостей – скульптура двох дельфінів, біля якої, мабуть, сфотографувалися свого часу всі діти Луцька. Відкриття фонтану було одним із інших заходів із влаштування нового центрального майдану в місті, яким раніше був майдан біля обкому з Леніним.

У сімдесяті збудували театр, фонтан, пам’ятник Лесі Українці, «Бім-Бом» і посадили дві верби, які ростуть і нині.


Є фонтан біля школи імені Модеста Левицького. Правда, влаштований він на місці колишнього цвинтаря. Ще зовсім недавно від фонтану вели сходи до вулиці Глушець.


***

Нині в Луцьку є лише 4 точки на карті, де діють фонтани – біля головного корпусу Східноєвропейського університету імені Лесі Українки й біля парку, навпроти Гімназії № 4 імені Модеста Левицького, біля пам’ятника на площі імені Михайла Грушевського та в парку.

Є в планах запустити фонтан біля обласної адміністрації, але, за словами губернатора Бориса Клімчука, у 2013 році цього ще не станеться.

Крім того, давно вже «розбитим коритом» називають місце, де більше десяти років тому почали будувати новий фонтан біля драмтеатру.

Хоча фонтан у «парку Горького» вже давно не діяв, його все ж пам'ятало і любило не одне покоління лучан.

У травні 2013 року його розтрощили перфоратором комунальники. Це був найстаріший збережений фонтан Луцька (ідеться про резервуар, центральна частина – новіша). Зі старих діючих фонтанів у місті залишилися лише ті, які знаходяться на спуску до парку.

Фонтан залишається хорошим елементом архітектурного середовища міста, який радує багатьох мешканців – як дітей, так і їхніх батьків. А старий фонтан ще й містить певний шарм історії, живу пам'ять поколінь. У Луцьку цього не цінують?

Олександр КОТИС (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.