Денис Князєв: «Треба просто триматися своєї цілі. Незалежно від думки оточуючих»
Блогерство — це не лише про красиву картинку чи велику кількість підписників. Це про вплив, відповідальність і готовність щодня залишатися собою. Денис Князєв, син відомого луцького забудовника та блогера Олександр Князєва, почав вести блог із простих відео про свої будні, а сьогодні говорить зі своєю аудиторією про будівництво, нерухомість, сім’ю, віру та власні цінності.
Ми поговорили з Денисом про його перші кроки в блогерстві, страх публікувати перші відео, критику, несподіваний успіх християнського контенту, весілля, яке заполонило соцмережі, та про те, яким він бачить свій блог через рік.
– З чого взагалі почався твій блог і чому ти вирішив, що хочеш бути блогером? Є в цьому роль твого тата, адже він — відомий блогер?
Я в дитинстві дивився дуже багато різних блогерів: розважальних, смішних, пізнавальних. Мені завжди було цікаво спостерігати за людьми, слухати їхні історії, дізнаватися щось нове. Думаю, саме тоді в мені й зародилося бажання колись спробувати себе в цьому.
Але, безумовно, велику роль зіграв і мій тато. Він почав займатися блогерством для популяризації свого будівельного бізнесу й одного дня порадив мені, а також моїм братам і сестрам, вести власні сторінки в соціальних мережах.
Усіх нас об’єднує «Сімейна Фортеця», але водночас кожен із нас має власну історію, характер і щось цікаве, чим може поділитися. Так я й почав: спочатку просто записував свої будні, а згодом почав системно розвивати свої сторінки на різних платформах. І зараз це вже стало невід’ємною частиною мого життя.
– Якою була твоя перша публікація чи відео? Пам’ятаєш, що ти тоді відчував?
Я доволі швидко погодився знімати відео. Але коли настав момент реально щось записати й опублікувати, то почав довго вагатися. Як, мабуть, і в багатьох на початку, мені здавалося, що відео недостатньо хороше. Що можна ще щось покращити, перезняти, змінити. Завжди знаходиш причину відкласти публікацію. Але в якийсь момент я просто наважився й опублікував. Потім ще одне відео, потім ще. І так триває досі.
Спочатку я розвозив будівельні матеріали на будівництві й просто знімав свої будні. А моїм першим відео була розпаковка будівельних товарів. Зараз це звучить дуже просто, але саме з цього все й почалося.
– Про що ти хочеш говорити у своєму блозі — і чому саме ці теми тобі близькі?
Основна мета — розповідати про будівельну компанію «Сімейна Фортеця», показувати її розвиток, наші проєкти та актуальні пропозиції з нерухомості. Але блог для мене — це не лише про бізнес.
Я християнин, тому хочу ділитися зі своєю аудиторією власними цінностями. Говорити про Бога, віру, сім’ю, стосунки між людьми.
Мені хочеться, щоб блог був не просто сторінкою, де людина подивилася відео й перегорнула далі. Хочеться, щоб через нього я міг передавати те, у що сам щиро вірю.
– Хто твоя аудиторія? Яку людину ти уявляєш, коли створюєш контент?
Я хочу, щоб мої відео дивилися люди, які планують купити житло — тобто це значною мірою цільова аудиторія бізнесу «Сімейна Фортеця». Але насправді мене дивиться дуже багато молоді, особливо людей віком 18–25 років.
Також я часто бачу відгуки від дітей. Зокрема, у Струмівці до мене нерідко підходять діти та підлітки, вітаються, розповідають, що дивляться мої відео. І це для мене велика відповідальність.
Бо коли ти розумієш, що за тобою стежать не лише дорослі, а й діти, ти вже по-іншому думаєш про те, що саме транслюєш у соціальних мережах.
Блогер може впливати на людей навіть тоді, коли сам цього не помічає. Тому я стараюся зважувати те, що показую та говорю.
– Що зараз найскладніше для тебе в блогерстві: придумувати контент, знімати себе, регулярно публікувати чи набирати аудиторію?
Найскладніше — стабільно знімати по 10, 15, а іноді й 20 відео на день. Це справді важко. Є дні, коли я можу записати 30 відео й навіть не відчути втоми. А буває навпаки — коли одне відео важко себе змусити записати. І, мабуть, найбільший виклик у блогерстві — саме стабільність. Не тоді, коли є натхнення, а тоді, коли його немає.
– Чи був момент, коли ти хотів усе кинути? Що тебе тоді зупинило?
Так, був момент, коли я серйозно хотів завершити. Просто не було великих переглядів. Статистика практично не росла, і в якийсь момент з’явилося відчуття відчаю: ти щось робиш, витрачаєш час, стараєшся, а результату начебто немає. Але я не зупинився.
По-перше, у мене вже почала формуватися аудиторія, хоч і невелика. По-друге, для мене важливі мої цінності. Я хочу про них говорити й ділитися ними з людьми. Тому зрозумів, що не варто оцінювати весь шлях лише за кількістю переглядів.
– Як ти ставишся до критики та негативних коментарів? Чи був коментар, який тебе особливо зачепив?
До критики я ставлюся нормально. А от хейт — це вже інша історія.
Хоча навіть він певною мірою просуває акаунт і контент, адже будь-яка активність привертає увагу. Найнеприємніше, коли негатив починає йти від людей із твого оточення. Коли хтось поруч починає говорити, що твій блог — це марна справа, що тобі не варто цим займатися.
Але з часом розумієш одну просту річ: люди змінюють свою думку.
Сьогодні тобі можуть говорити: «Навіщо ти це робиш?», а завтра — хвалити й казати: «Який ти молодець». Тому треба просто триматися своєї цілі. Незалежно від думки оточуючих.
– Який контент у тебе несподівано «зайшов» краще, ніж ти очікував?
Коли я почав знімати про християнство, то взагалі не думав, що саме ця тема принесе мені великі перегляди. Навпаки, я думав, що мене не будуть дивитися. Здавалося, що це досить вузька тема. Але приблизно через пів року після початку ведення блогу я записав своє перше відео про Біблію — і воно несподівано отримало величезні перегляди.
Після цього люди почали активно підтримувати мене, ставити запитання, писати добрі коментарі. Для мене це було дуже неочікувано. І, напевно, саме тоді я ще раз переконався, що іноді не варто намагатися вгадати, що саме сподобається аудиторії. Треба говорити про те, що для тебе самого важливе.
– Чи очікував, що твоє весілля підірве соцмережі?
Я взагалі не очікував, що моє весілля настільки заповнить соціальні мережі. Після весілля мої відео ще довгий час набирали великі перегляди. Для мене це було дуже несподівано. І зараз я навіть трохи шкодую, що не знімав більше відео безпосередньо під час весілля. Тоді я взагалі не думав, що це може бути настільки цікаво людям.
Напевно, це ще один урок для мене як блогера: ніколи не знаєш наперед, який момент твого життя відгукнеться аудиторії найбільше.
– Уявімо, що через рік твій блог став саме таким, як ти мрієш. Що ми побачимо на твоїй сторінці і скільки там підписників?
Через рік я хотів би бачити 100 тисяч підписників хоча б на одній із платформ. Але для мене важлива не лише цифра. Я хотів би, щоб за цією цифрою стояла справжня аудиторія, якій цікаво те, що я роблю. Люди, які стежать за моїм життям, цікавляться будівництвом і нерухомістю, але водночас можуть почути від мене щось про віру, сім’ю та цінності. Хочеться не просто набрати 100 тисяч. Хочеться побудувати спільноту, яка розуміє, навіщо вона тут.
– Що б ти сказав людині, яка теж хоче почати вести блог, але боїться, що її ніхто не дивитиметься?
Я б сказав: починай. Не чекай ідеального моменту, ідеальної камери чи впевненості в собі. На початку майже кожному здається, що його ніхто не буде дивитися. Але найважливіше — коли починаєш вести блог, одразу визнач для себе свої цінності й не переступай через них заради переглядів.
Не потрібно заходити в хайп тільки тому, що це може принести тобі підписників. Підписники — це цифра. А твої цінності — це те, що залишається з тобою незалежно від цифр. Тому я б сказав просто: починай, будь собою, працюй стабільно і не зраджуй тому, у що віриш.
Цінності — перш за все.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Ми поговорили з Денисом про його перші кроки в блогерстві, страх публікувати перші відео, критику, несподіваний успіх християнського контенту, весілля, яке заполонило соцмережі, та про те, яким він бачить свій блог через рік.
– З чого взагалі почався твій блог і чому ти вирішив, що хочеш бути блогером? Є в цьому роль твого тата, адже він — відомий блогер?
Я в дитинстві дивився дуже багато різних блогерів: розважальних, смішних, пізнавальних. Мені завжди було цікаво спостерігати за людьми, слухати їхні історії, дізнаватися щось нове. Думаю, саме тоді в мені й зародилося бажання колись спробувати себе в цьому.
Але, безумовно, велику роль зіграв і мій тато. Він почав займатися блогерством для популяризації свого будівельного бізнесу й одного дня порадив мені, а також моїм братам і сестрам, вести власні сторінки в соціальних мережах.
Усіх нас об’єднує «Сімейна Фортеця», але водночас кожен із нас має власну історію, характер і щось цікаве, чим може поділитися. Так я й почав: спочатку просто записував свої будні, а згодом почав системно розвивати свої сторінки на різних платформах. І зараз це вже стало невід’ємною частиною мого життя.
– Якою була твоя перша публікація чи відео? Пам’ятаєш, що ти тоді відчував?
Я доволі швидко погодився знімати відео. Але коли настав момент реально щось записати й опублікувати, то почав довго вагатися. Як, мабуть, і в багатьох на початку, мені здавалося, що відео недостатньо хороше. Що можна ще щось покращити, перезняти, змінити. Завжди знаходиш причину відкласти публікацію. Але в якийсь момент я просто наважився й опублікував. Потім ще одне відео, потім ще. І так триває досі.
Спочатку я розвозив будівельні матеріали на будівництві й просто знімав свої будні. А моїм першим відео була розпаковка будівельних товарів. Зараз це звучить дуже просто, але саме з цього все й почалося.
– Про що ти хочеш говорити у своєму блозі — і чому саме ці теми тобі близькі?
Основна мета — розповідати про будівельну компанію «Сімейна Фортеця», показувати її розвиток, наші проєкти та актуальні пропозиції з нерухомості. Але блог для мене — це не лише про бізнес.
Я християнин, тому хочу ділитися зі своєю аудиторією власними цінностями. Говорити про Бога, віру, сім’ю, стосунки між людьми.
Мені хочеться, щоб блог був не просто сторінкою, де людина подивилася відео й перегорнула далі. Хочеться, щоб через нього я міг передавати те, у що сам щиро вірю.
– Хто твоя аудиторія? Яку людину ти уявляєш, коли створюєш контент?
Я хочу, щоб мої відео дивилися люди, які планують купити житло — тобто це значною мірою цільова аудиторія бізнесу «Сімейна Фортеця». Але насправді мене дивиться дуже багато молоді, особливо людей віком 18–25 років.
Також я часто бачу відгуки від дітей. Зокрема, у Струмівці до мене нерідко підходять діти та підлітки, вітаються, розповідають, що дивляться мої відео. І це для мене велика відповідальність.
Бо коли ти розумієш, що за тобою стежать не лише дорослі, а й діти, ти вже по-іншому думаєш про те, що саме транслюєш у соціальних мережах.
Блогер може впливати на людей навіть тоді, коли сам цього не помічає. Тому я стараюся зважувати те, що показую та говорю.
– Що зараз найскладніше для тебе в блогерстві: придумувати контент, знімати себе, регулярно публікувати чи набирати аудиторію?
Найскладніше — стабільно знімати по 10, 15, а іноді й 20 відео на день. Це справді важко. Є дні, коли я можу записати 30 відео й навіть не відчути втоми. А буває навпаки — коли одне відео важко себе змусити записати. І, мабуть, найбільший виклик у блогерстві — саме стабільність. Не тоді, коли є натхнення, а тоді, коли його немає.
– Чи був момент, коли ти хотів усе кинути? Що тебе тоді зупинило?
Так, був момент, коли я серйозно хотів завершити. Просто не було великих переглядів. Статистика практично не росла, і в якийсь момент з’явилося відчуття відчаю: ти щось робиш, витрачаєш час, стараєшся, а результату начебто немає. Але я не зупинився.
По-перше, у мене вже почала формуватися аудиторія, хоч і невелика. По-друге, для мене важливі мої цінності. Я хочу про них говорити й ділитися ними з людьми. Тому зрозумів, що не варто оцінювати весь шлях лише за кількістю переглядів.
– Як ти ставишся до критики та негативних коментарів? Чи був коментар, який тебе особливо зачепив?
До критики я ставлюся нормально. А от хейт — це вже інша історія.
Хоча навіть він певною мірою просуває акаунт і контент, адже будь-яка активність привертає увагу. Найнеприємніше, коли негатив починає йти від людей із твого оточення. Коли хтось поруч починає говорити, що твій блог — це марна справа, що тобі не варто цим займатися.
Але з часом розумієш одну просту річ: люди змінюють свою думку.
Сьогодні тобі можуть говорити: «Навіщо ти це робиш?», а завтра — хвалити й казати: «Який ти молодець». Тому треба просто триматися своєї цілі. Незалежно від думки оточуючих.
– Який контент у тебе несподівано «зайшов» краще, ніж ти очікував?
Коли я почав знімати про християнство, то взагалі не думав, що саме ця тема принесе мені великі перегляди. Навпаки, я думав, що мене не будуть дивитися. Здавалося, що це досить вузька тема. Але приблизно через пів року після початку ведення блогу я записав своє перше відео про Біблію — і воно несподівано отримало величезні перегляди.
Після цього люди почали активно підтримувати мене, ставити запитання, писати добрі коментарі. Для мене це було дуже неочікувано. І, напевно, саме тоді я ще раз переконався, що іноді не варто намагатися вгадати, що саме сподобається аудиторії. Треба говорити про те, що для тебе самого важливе.
– Чи очікував, що твоє весілля підірве соцмережі?
Я взагалі не очікував, що моє весілля настільки заповнить соціальні мережі. Після весілля мої відео ще довгий час набирали великі перегляди. Для мене це було дуже несподівано. І зараз я навіть трохи шкодую, що не знімав більше відео безпосередньо під час весілля. Тоді я взагалі не думав, що це може бути настільки цікаво людям.
Напевно, це ще один урок для мене як блогера: ніколи не знаєш наперед, який момент твого життя відгукнеться аудиторії найбільше.
– Уявімо, що через рік твій блог став саме таким, як ти мрієш. Що ми побачимо на твоїй сторінці і скільки там підписників?
Через рік я хотів би бачити 100 тисяч підписників хоча б на одній із платформ. Але для мене важлива не лише цифра. Я хотів би, щоб за цією цифрою стояла справжня аудиторія, якій цікаво те, що я роблю. Люди, які стежать за моїм життям, цікавляться будівництвом і нерухомістю, але водночас можуть почути від мене щось про віру, сім’ю та цінності. Хочеться не просто набрати 100 тисяч. Хочеться побудувати спільноту, яка розуміє, навіщо вона тут.
– Що б ти сказав людині, яка теж хоче почати вести блог, але боїться, що її ніхто не дивитиметься?
Я б сказав: починай. Не чекай ідеального моменту, ідеальної камери чи впевненості в собі. На початку майже кожному здається, що його ніхто не буде дивитися. Але найважливіше — коли починаєш вести блог, одразу визнач для себе свої цінності й не переступай через них заради переглядів.
Не потрібно заходити в хайп тільки тому, що це може принести тобі підписників. Підписники — це цифра. А твої цінності — це те, що залишається з тобою незалежно від цифр. Тому я б сказав просто: починай, будь собою, працюй стабільно і не зраджуй тому, у що віриш.
Цінності — перш за все.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Чи очікувати магнітні бурі 24 вересня: прогноз
Сьогодні, 01:30
24 вересня на Волині: гортаючи календар
Сьогодні, 00:00
Журналіст та музичний критик Сергій Сосєдов помер у віці 58 років
23 вересня, 23:48
Стежив за військовими ТЦК та СП: на Волині засуджено учасника тематичної Viber-групи
23 вересня, 22:43
