вхід реєстрація

Гравець «Волині» Леандро: «Мені добре в Україні. Луцьк – це моє місто, а «Волинь» – мій клуб»

Гравець «Волині» Леандро: «Мені добре в Україні. Луцьк – це моє місто, а «Волинь» – мій клуб»
29-річний бразильський захисник Леандро вже більш як півтора року грає за луцьку «Волинь». Він – один із небагатьох футболістів України, які завжди мають що сказати пресі, і один з небагатьох бразильців «Волині», який не полінувався вивчити російську мову.

Його часто бачать в луцьких кафе, клубах, в парку імені Лесі Українки чи на вулицях Луцька. І навіть тепер, коли в кар’єрі футболіста стався суттєвий спад, він не втрачає оптимізму та збирається довести головному тренеру «Волині» Анатолію Демяненку, що достойний грати в основі команди.

ПРО ЛЕАНДРО І «ВОЛИНЬ»

- Коли ви повернулися з відпустки у Бразилії?

- Три тижні тому. Вже включився в тренувальний процес. Зараз в «Адреналіні» тренуюся з «Волинь» U-19. Я готовий до гри, бо хочу допомагати команді.

- Але Демяненко не бачить вас ні в основі, ні в заявці команди на сезон...

- Перше що хочу сказати – я футболіст-професіонал. В житті футболіста таке буває, коли він потрапляє в таку ситуацію. Звичайно, всі хочуть грати, бо коли виходиш на поле – кращає настрій і ти бачиш, що кар’єра розвивається.

Я не можу сказати, що Демяненко помилився. Це життя. Бувають такі ситуації.

- Ви питали в Демяненка про те, чому не опинилися в заявці команди на сезон 2012/2013?

- Я не питав, та й він мені нічого не сказав. Це важко для футболіста, коли він не грає. Але я виконую ті рішення тренера, які він прийняв.

- Коли у вас закінчується контракт з командою?

- 31 серпня 2014 року.

- Що будете робити, якщо Демяненко не захоче продовжувати з вами контракт?

- Я дуже хочу грати у «Волині». В мене було два варіанти в Бразилії, але я не думаю про це. Бо Луцьк – це моє місто, а «Волинь» – мій клуб. Я буду своєю працею доказувати, що можу допомогти команді.

Якщо про майбутнє говорити, то не хочу їхати з України. Я тут до всього звик. Маю багато друзів.



- «Волинь» шукає для вас нову команду чи, можливо, ви самі це робите?

- Коли я взимку відпочивав у Бразилії, мною цікавилися дві команди з місцевої прем'єр-ліги. Але я не захотів переходити, бо в мене ще не закінчився контракт з луцькою «Волинню». Я думаю, що в Луцьку все налагодиться, і я гратиму, тому що я адаптувався до країни і міста. Я чотири роки в Україні граю.

- Вас не ображає, що могли б грати і грати, а тренер тримає «поза командою»?

- Я буду терпіти скільки треба. Не буду ні з ким сваритися. Впевнений, що так як зараз завжди не буде.

- Чи є проблеми із зарплатою у «Волині»? Нещодавно Олег Герасимюк скаржився, що йому півроку не дають грошей.

- Слава Богу, у «Волині» таких проблем ніколи не було. Фінанси є, команда хороша. У Герасимюка – інша ситуація.

ПРО «ВОЛИНЬ»

- Як оціните результат команди в сезоні, що триває?

- Я не можу цю тему обговорювати, бо поважаю всіх хлопців з «Волині», і це буде непрофесійно. Впевнений, що Демяненко знає, що робити з командою. Він - тренер, все бачить.

Як футболіст і вболівальник хочу бачити, як «Волинь» навесні добре гратиме у футбол. Я ж на всі матчі команди ходжу і хочу бачити лише перемоги.

- Чи реальне завдання, яке ставить керівництво перед командою, - здобути право грати в Лізі Європи?

- Зараз «Волині» дуже складно, бо команда, яка займає 5-те місце, – одеський «Чорноморець» – має в активі 30 балів, а «Волинь» – лише 23. Таке відставання важко ліквідувати. Але всі дуже хочуть грати в Лізі Європи, бо це інший рівень.

- Чим відрізняється «Волинь» Кварцяного від «Волині» Демяненка?

- Я можу сказати, що півтора року тому, коли я приїхав у Луцьк, команду ще будували, та й фінансів таких не було. А тепер все змінилося в кращий бік. Зараз «Волинь» не простий клуб в Україні: в неї є свої фінанси, є хороші футболісти.

- На ваш погляд, чим відрізняються Кварцяний і Демяненко?

- В кожного тренера є своя система роботи. У Кварцяного – своя, в Демяненка – своя. Я вважаю, що обидва тренери – нормальні.



- Як оціните роботу Шумахера? Демяненко вже давав йому шанс, але він його втратив. Тепер тренер знову каже, що дасть шанс.

- Я думаю, що в Шумахера – дуже великий потенціал, бо він хороший нападник. Просто він ще не адаптувався до України і місцевого футболу. Менталітет до кінця не зрозумів. Я думаю, що він ще покаже свій найкращий футбол.

- Чи зможе він стати заміною Майкону, який пішов з «Волині» влітку?

- Слава Богу, в Майкона все вийшло в Луцьку. Він став одним з найкращих бомбардирів в Україні. Важко поставити іншого замість Майкона. Побачимо. У Шумахера є достойна конкуренція. І я хочу, щоб хлопці забивали якомога більше голів.

- Ще запитання про Майкона, який влітку пішов у донецький «Шахтар» і покинув «Волинь» зі скандалом. Як ви оціните його рішення?

- Я думаю, що кожен футболіст хоче грати в найкращому клубі. І Майкон потрапив у «Шахтар», це одна з найкращих команд світу. Звичайно, «Волинь» хотіла, щоб Майкон залишився в Луцьку й далі забивав голи.

Я не знаю, що сталося. Думаю, потрібно, щоб зустрілися Майкон і представники «Волині», щоб помиритися.

- Демяненко багато говорив про те, що Майкона на перехід в «Шахтар» підштовхнули агенти. Ви погоджуєтесь з цією думкою?

- Я вважаю, що Майкон сам так вирішив. Це – не агенти.

- Влітку команда купила на вашу позицію Петера Занєва з Болгарії. Як оціните цього футболіста?

- Занєв – хороший футболіст. Було б добре якби у «Волині» грали два ліві захисники – Занєв і Леандро (сміється, - ред.). Треба, щоб конкуренція була в команді. Тим більше зараз знайти хорошого лівого захисника важко. Як гравець і людина Занєв – дуже хороший. В нас конкуренція тільки на полі, а в житті – немає.



- Як вам луцькі вболівальники? Були проблеми з ними чи навпаки дружні відносини?

- Наші луцькі вболівальники – найкращі, яких я коли-небудь бачив. Тут в місті я можу спокійно їсти в ресторані чи в кафе, погуляти на вулиці. Я вважаю, що це дуже важливо.

- Було таке, що підходили і говорили?

- Восьмого лютого було тренування, і фани підходили. Питали, коли повернуся на поле, чому не граю. Казали: «Коли на поле Лео? Нашій команді тебе не вистачає». Брали автографи і фотографувалися. Я дуже вдячний їм за це. За такий позитив. Бо футболісту дуже важко морально, коли він не грає.

- Хто в команді ваш найкращий друг?

- В принципі зі всіма стосунки хороші. І з Сімініним (капітан «Волині» Сергій Сімінін, - ред.), з Рамоном (півзахисник Рамон Лопес, - ред.), і Занєв, і Ілієв (захисник Валентин Ілієв, - ред.), Ізворану (хавбек Сілвіу Ізворану, - ред.), Павлов Женя (нападник Євген Павлов, - ред.). Це дуже добре, коли в команді панує хороша атмосфера, коли всі розуміють і поважають один одного.

ПРО ФУТБОЛ І ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

- Ви зіграли проти багатьох команд в Україні. З ким було найважче грати, а з ким – найлегше?

- Найважче проти «Шахтаря» і луганської «Зорі». В «Шахтарі» найважче було протистояти Алексу Тейшейрі. В нього велика швидкість і техніка. Дуже важко проти Андрія Ярмоленка з «Динамо». Це – суперфутболіст: технічний, швидкий. Він найсильніший футболіст-українець.

Легко було грати проти «Динамо» київського. Завжди проти них легко гралося. І ще проти дніпропетровського «Дніпра».

- Як думаєте, хто зараз найсильніший лівий захисник в Україні?

- Іван Стрініч з дніпропетровського «Дніпра» і Леандро (сміється, - ред.), але Стрініч найкращий. В нього техніка, швидкість – все є.

- Ви дуже добре говорите російською? Скільки часу витратили на її вивчення?

- Через півроку як приїхав в Україну вже розумів російську. А за чотири роки вже й встиг полюбити Україну. Звик до погодних умов. Зима, холодно, але в мене немає проблеми.

- У мене ж перші враження про зиму були важкими. Я тоді грав в ужгородському «Закарпатті». Пам’ятаю матч проти полтавської «Ворскли», коли було дуже холодно, і я вже через 15 хвилин попросив тренера про заміну.

А потім, як приїхав додому в Бразилію, то казав, що не хочу повертатися в Україну, бо там дуже холодно. Але зараз звик, адаптувався. Вже легко сприймаю природні умови.



- Скільки часу витратили на акліматизацію в Україні? Коли зрозуміли, що можете тут довго грати…?

І жити навіть... Я витратив десь рік. Через цей період часу, я вже думав, що це моя країна. Чотири роки тому думав, що не буду ніколи грати в Україні. Бачив, що багато футболістів повертаються в Бразилію.

Але я відчуваю, що це моя країна. І я можу тут залишитись жити. Україна мені все дала: роботу, житло, свободу фінансову. Тепер я можу допомагати батькам. Я в Бразилію їжджу тільки відпочивати.

- Хто найбільше допомагав адаптуватися у «Волині»?

- Серед українців найбільше допомагав Женя Павлов. Він після тренування говорив зі мною і запевняв: «Лео, все буде нормально. Тут така система, трохи попрацюй». А потім і Рамон, і Майкон.

- Коли готувався перехід в Україну, були інші варіанти?

- Були. Взагалі коли відкривається трансферне вікно і в червні, і з січня вже дзвонять люди і питають, як ти там, чи не хочеш в інший клуб.

Я кажу, що в мене є контракт з клубом. Якщо якась команда хоче, щоб я до них перейшов, нехай зателефонують в клуб і спитають дозволу. Я сам нічого не можу вирішувати поки маю контракт із клубом. Але я хочу залишитися в команді.

- А можливо таке, що ви залишитеся в Україні й станете громадянином України як Едмар з харківського «Металіста»?

- Поки про це не думав. Якби надійшла пропозиція, то я б погодився. Мене б таке зацікавило.

- Влітку в команду прибуло багато футболістів з татуюваннями. Як ви ставитесь до малюнків на тілі?

- Я не люблю цього. Якщо комусь подобається, то це його справи.

- Більшість бразильських футболістів дуже релігійні. Ви теж належите до їх кола?

- Я вірю в Бога. Як Кака, Фернандіньйо, Жуліано (бразильські футболісти, які грають за мадридський «Реал», донецький «Шахтар», дніпропетровський «Дніпро» відповідно, - ред.). Я можу сказати, що без Бога нічого б не було. Він все дає для людей: здоров’я, роботу, сонце, дощ, життя. Все дає.

Розмовляв Анатолій КОТЛЮК (ВолиньPost)

Довідка

Леандру Мессіаш душ Сантуш - лівий захисник луцької «Волині».

Народився 29-го грудня 1983-го року в бразильському місті Ріо-де-Жанейро.

Почав грати у футбол в Бразилії, де виступав за клуби «Нова-Ігуасу» і «Сеара». Влітку 2008 року перейшов у болгарський «Чорноморець» з міста Бургас, а взимку 2009-го покинув клуб і перейшов в бразильський клуб «Мескіта» з однойменного міста.

У вересні 2009-го перейшов в ужгородське «Закарпаття», підписавши контракт на 2 роки. У Прем'єр-лізі дебютував 4-го жовтня в матчі проти львівських «Карпат».

У липні 2010-го року переїхав до сімферопольської «Таврії», а наступного літа перейшов у луцьку «Волинь».


В матеріалі використано фото сайтів fc.volyn.net та beybegi.com.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 9
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
агресивний і націлений лівий. нафіг занєва-вертайте Лео
Відповісти
Леандро як гравець хорший і як людина ще кращий!
Відповісти
Нічим не гірший Занєва, це точно, якби займав місце українця, то можна булоб б якось пояснювати виключення з заявки, а так, думаю, не завадив би теперішній "Волині"
Відповісти
Занєв бревніще,не може нормально зробити навіс,в захисті постійно провалюється. Треба повертати Лео.
Відповісти
Лео кращий, однозначно.
Відповісти
Будемо тримати за нього кулаки! хороший гравець, хороша людина! грати йому в основі!
Відповісти
Яке гарне інтерв'ю! Приємна людина, ні слова поганого ні про кого не сказав, хоч журналіст зачепив чимало гострих моментів. Вірю, що з Божою допомогою у Лео складеться все якнайкраще.
Відповісти
Краще б він вивчив українську мову, адже приїхав не до Росії!
Відповісти
мужик!!!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Гравець «Волині» Леандро: «Мені добре в Україні. Луцьк – це моє місто, а «Волинь» – мій клуб»
15 лютого, 2013, 15:39