вхід реєстрація

Щоб врятувати Волинь від повеней затоплювали південні райони

Щоб врятувати Волинь від повеней затоплювали південні райони
На Волині "водникам" довелося затопити території у південних районах, щоб врятувати північні від повеней.

За останні десятиріччя система водного господарства України та Волині постраждала двічі, - пише Волинь-нова.

Уперше ― коли меліорацію запланували не лише на перезволоженому Поліссі, але й у лісостепових районах. Удруге ― коли у 1990–х роках канали залишили бездоглядними.

Останнім часом цій галузі приділяють більшу увагу, та й дедалі частіше господарства беруться освоювати облоги вздовж річок та канав, як–от у сільськогосподарському товаристві «Романів» Луцького району.

На території Луцького міжрайонного управління водного господарства всюди покошені береги річок, встановлені інформаційні вказівники. Відомство обслуговує 100 тисяч гектарів меліорованих земель у семи південних районах області, а це майже тисяча каналів та 500 гідротехнічних споруд.

"Річку Лютицю, що входить до Духче–Переспівської осушувальної системи і має 38 кілометрів завдовжки, обкошують шість доглядачів. Хоча за штатом повинно бути більше. Нині люди неохоче йдуть на таку роботу, бо вона нелегка. Здебільшого косять вручну, хоча дехто купує і мотокосилки", ― начальник Рожищенської експлуатаційної дільниці Микола Лугвіщук не оминув і кадрових проблем.

Директор Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського Віталій Кушнір розповідає, що, за спогадами його бабусі, Турія починалася в урочищі Шумилові Лози неподалік села Затурці Локачинського району.

У 1960–х роках там навіть човен викопали під час меліорації, що свідчить про те, що джерело було чималеньким. Звісно, нині його немає. Зате там замулене джерело, про існування якого вже мало хто пам’ятає, пробило собі дорогу.

"Нещодавно після дощів відкрилося джерело, й одну околицю Затурців затопило. Люди не могли дійти до хат. До нас звернувся сільський голова, бо наш екскаватор саме був у Локачинському районі. Це непланові роботи, але ж треба допомогти", ― начальник Луцького міжрайонного управління водного господарства Іван Шевчик переконаний, що його рішення правильне.

Працівники водного господарства викопали канал завдовжки 170 метрів, який через меліоративну систему впадає в Турію. Нині вода вже не докучає затурчанам, а на початку каналу в кількох місцях жебонить доволі приємна на смак студениця. Якщо джерело не пересохне, водники обіцяли окультурити його. Причому спочатку візьмуть воду на аналіз, щоб вивчити гранично допустимі концентрації мінеральних речовин.

Водники, краєзнавці та місцеві жителі досі сперечаються щодо головного витоку Стоходу. Про один із них розповів начальник Луцької експлуатаційної дільниці ЛМУВГ Анатолій Парфелюк.

"Деякі старожили стверджують, і я з цим погоджуюсь, що річка бере початок між селом Кисилин і хутором Запуст. Там є болота з проваллями, джерела. Але чітко визначити місце витоку не можна. Нині тут болото, хоча 40 років тому ще купалися", ― Анатолій Парфелюк, стоячи біля містка на дорозі Холопичі ― Кисилин, показав напрям імовірного витоку.

Начальник Володимир–Волинській експлуатаційній дільниці ЛМУВГ Анатолій Лаборук розповів, що вони обслуговують вісім малих річок та до 40 кілометрів каналів. Доводиться обстежувати й Західний Буг у прикордонній зоні.

"Найбільша проблема ― це зношеність техніки. У нас екскаватори служать понад 25 років, хоча свого часу їхній амортизаційний термін становив тільки 8. Добре було б, аби працював лізинг. Тоді ми змогли б поновити парк техніки. Фінансують нас по мінімуму, але ми й самі заробляємо кошти. У нас хороші робітники, маємо ліцензовану проектну групу. Але найголовніше, що наших фахівців знають на ринку завдяки якості робіт", ― підсумував поїздку Іван Шевчик.

Загалом водники провели в області чималу роботу. Цього року, як зізнався начальник Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук, для боротьби з повінню мусили ухвалити нестандартне рішення. Аби зменшити її наслідки в Маневицькому та Любешівському районах, довелося не тільки стримувати воду у верхів’ях річок, а й навіть підтоплювати деякі площі у південних районах.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Коментарі не спеціалістів-водників, а начальників дільниць?! Ну дуже кваліфіковане роз'яснення!:)))
Відповісти
Раніше були ПМК, які обслуговували ці дані канали і меліоративну системи за часів СРСР. А тепер де ті ПМК? Нема їх. У Любешові ПМК немає, в с.Манькові (Локачинського району) теж не діє ПМК (завдяки тому ПМК там у селі 2-ох поверхові жилі будівлі виросли і село теж біля нього виросло). І ще є декілька таких ПМК і тепер знову взялися за ті канали. Клімат міняється і вода в підземних водах свій рівень теж міняється. І після таких зим із водою прийдеться частенько боротися. Так що треба вертати старі часи в цьому плані.
Відповісти
Обслуговували не ПМК, а УОСи - управління осушувальних систем. ПМК, в основному, будували нові меліоративні системи.
Відповісти
Почистіть річку і всі проблеми зникнуть!!!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час