вхід реєстрація

Чим цікаві католицькі монастирі та ордени Луцька. ІНФОГРАФІКА

Чим цікаві католицькі монастирі та ордени Луцька. ІНФОГРАФІКА
Упродовж історії в місті вели більш чи менш активну діяльність 10 римо-католицьких орденів.

Із них 6 чоловічих та 4 жіночих, пишуть Хроніки Любарта.

Представниці останніх двох і досі присутні в Луцьку. Вони залишили по собі чималенький спадок – матеріальні об’єкти і нематеріальні артефакти культури. Історія орденів у Луцьку настільки тісно переплелася з розвитком самого міста, що не просто на нього впливала чи була частиною, а навіть формувала «обличчя міста», яким його могли сприйняти люди минулого: різні письменники, дослідники, художники, мандрівники.

Суцільний монастир – так можна охарактеризувати Луцьк часів XIII-XVIII століть, а це 500 років історії. «Малий Рим Сходу» – ще один опис про місто з давніх століть. Багато церков, багато монахів, православних і католицьких – ось ще один вагомий факт про Луцьк минулого.

Вісім католицьких орденів, які заснували свої осідки в Луцьку, це бернардинці, боніфратри, бригідки, домініканці, єзуїти, кармеліти, тринітари і шаритки. Наступні зображення наочно показують основні факти про їхні монастирі, внутрішню діяльність і взаємодію з суспільством.

Ченці тримали корчми, де продавали власне пиво

Щоб монастир міг існувати, його наділяли маєтками і фінансами. Дуже часто ченці самі займалися господарством. Щонайменше 4 католицькі монастирі варили власне пиво, два – тримали корчму. Були у монахів і свої сади, де вирощувалися фрукти. Не гребували розводити і домашнах тварин.

Інтелектуальне життя

Згромадження об’єднувалися певними правилами чи місією, записаними у статутах. Наприклад, тринітари працювали заради викупу християн із мусульманської неволі. До речі, Сервантес написав твір про пригоди дона Кіхота і Санчо Панси після того, як представники цього католицького ордену викупили його із неволі в Алжирі. А орден боніфратрів постав задля догляду за хворими та бідними.

Найцікавіше, що монастирі різних орденів були осередками інтелектуального життя старовинного Луцька. Саме тут відкривалися школи, засновувалися колегіуми, діяли великі і потужні бібліотеки, друкувалися книжки. Можна сміливо стверджувати, що монастирі католицьких орденів були опорою освіти Лучеська. І не обов’язково було бути католиком, аби відвідувати школи. Наприклад, єзуїти і кармеліти навчали усіх християн (а кармеліти, мабуть і юдеїв). Правда, саме для юдеїв шлях у такі школи був практично закритим. Та вони і не скаржилися – в місті від певного часу діяла єшива (вища школа для підготовки священиків) і школа для дітей при Великій синагозі.

Орденські школи Луцька також могли відвідувати діти різних соціальних прошарків і статей. Наприклад, бригідки тримали школу для шляхетських дівчат. Єзуїти ж і тринітари взагалі заснували колегіуми, де викладали широкий спектр різносторонніх дисциплін, писали твори і навіть друкували їх. У XVIII столітті луцькі домініканці відкрили друкарню, де випускалися книги різними мовами.

Крім того, ордени були осередками медицини. Відомо про щонайменше 4 орденські шпиталі, а були ще й інші.

Наступне зображення подає основні галузі інтелектуальної, медичної і культової взаємодії з суспільством, а також наявність інституцій у різних монастирях.

Зрозуміло, тут відображено не все. Наприклад, не було сенсу наносити на зображення бібліотеки, оскільки вони були чи не в кожному монастирі. Найбільша – звичайно, єзуїтська, яка після скасування ордену в 1773 році стала Великою капітулярною бібліотекою з тисячами томів.

У монастирях дуже любили різні теологічні практикуми. В Луцьку було кілька братств розарію, які слідували певним правилам молитви і роздумів. Шляхта і міщани жертвували окремі кошти на діяльність розаріїв. Домініканці, відомі своїм томізмом, любили практики томістичних роздумів, щоп’ятниці здійснювали спеціальну месу, присвячену святому Томі. Здійснювали і містичні практики. А єзуїти періодично виконували медитаційні духовні вправи Ігнатія Лойоли.

Особливою віхою діяльності монастирів були розповсюджувані ними культи святих та ікон. В Луцьку були щонайменше дві католицькі чудотворні іконі. Одна з них – ікона Луцької Богоматері у домініканців, інша – Богородиця у кармелітів.

Архітектурна спадщина

Християнські ченці були важливою складовою європейських міст минулого. Якщо глянути на старовинні панорами, то відразу в око впадатимуть церкви і костели – «опорні пункти» міських силуетів. Зазвичай більшість тих об’єктів належали різним орденам.

Те саме було і в Луцьку. На відомій іконі святого Каетана середини XVIII століття найвищі шпилі – з веж замкової уніатської кафедри (переробленої з православного собору Івана Богослова), дмитрівської церкви, католицької кафедри і костелу єзуїтів.

Першими у Луцьку з’явилися домініканці. Точніше, їхнє відгалуження, яке називалося Товариство братів-пілігримів заради Христа. За найновішими даними, вони прибули в місто у 1370-х роках, а вже за двадцять років почали будувати мурований монастир із костелом. Бо отримали підтримку від князя Вітовта і польського короля Ягайла. Потім монастирі орденів стали з’являтися один за одним аж до ХІХ століття. В середині ХІХ століття вікова традиція заснування орденських осідків у Луцьку перервалася.

На зображенні нижче – інформація про час появи орденів у Луцьку, чисельність, збережність спадщини та чернечий габіт. Розрізняти монахів на вулиці могли саме за їхнім одягом.

В колонці про чисельність дані про бернардинців, кармеліток і шариток відсутні. А пропущені позначки напроти боніфратрів та кармелітів у колонці спадщини означають, що від їхніх монастирів у Луцьку нічого не збереглося.

Цікаві факти

Поза увагою залишилося кілька цікавинок про монахів різних орденів.

Щоп’ятниці по Луцьку ходили ченці-боніфратри і збирали пожертви на притулок для божевільних.

Луцькі бернардинці вважали, що костел кармелітів був найгарнішим храмом міста до пожежі 1800 року.

У 1950-х роках під спорудами комплексу бригіток було виявлене поховання знатної особи з цінними прикрасами. Від нього вів до річки підземний хід. Про підземелля відомо також і в спорудах домініканців, єзуїтів, бернардинів, тринітарів.

У приміщенні монастиря тринітарів після його ліквідації діяв Окружний суд. В міжвоєнний час тут відбулося кілька гучних процесів над комуністами, які висвітлювали в європейській пресі.

У дворі монастиря тринітарів, коли тут уже був суд, спорудили бронзовий перший в Луцьку пам’ятник – імператорові Олександру ІІІ, який свого часу відвідав місто.

У домініканському монастирі була музична капела, яка налічувала до 40 осіб.

У XVI столітті луцькі домініканці відкрили папірню, яка була першим осередком паперового виробництва на Волині. А в XVIII столітті ченці відкрили друкарню.

У 1630 році єзуїти відкрили в місті власну аптеку.

У Луцьку були було три годинники, які показували час для мешканців міста. Один – на кафедральному костелі святої Трійці, а в XVIII столітті такі встановили на вежах єзуїти і домініканці.

Ченці у своїх келіях підпільно тримали заборонену літературу, яку привозили з різних європейських міст.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час