Детальні звіти потрібні через шахраїв, - волинський волонтер

Детальні звіти потрібні через шахраїв, - волинський волонтер
Волинський волонтер із села Вишнів Олександр Положевець відразу після професійного свята відзначатиме ювілей – 6 грудня йому виповниться 35 років.

Про це пише Район. Любомль.

До подій на Сході він був таким, як більшість українців: працював, виховував дітей. Але трагічні події в країні змінили не лише його свідомість, а й життя.

«В якийсь момент зрозумів, що досить сидіти в затишній хаті, треба хоч чимось допомагати нашим бійцям на передовій. Прийшов додому, сказав дружині, що збираюся на Схід. Звісно, вона переживала, але не відмовляла. Якщо не ми, то хто? Склала тормозок і вранці відправила в дорогу», - каже волонтер.

Це було восени 2014 року. Довгий час мало хто з односельчан і знав, чим він займається.

«На початках ми мало не щотижня були на Сході, бійці потребували амуніції та продуктів. Доводилося спілкуватися з різними людьми, у дорозі зустрічати волонтерів, які з пафосом кажуть, що в них це вже 28 поїздка. Тоді відразу розумієш, що вони туди їдуть для піару. На жаль, чимало таких псевдо-волонтерів за рахунок війни на Сході, побудували собі політичну кар’єру чи прийшли до влади. І на волонтерство тепер у них нема часу», - розповів Положевець.

За час неоголошеної війни він настільки досконало вивчив Донеччину та частину Луганщини, що навіть пізно ввечері добре орієнтується на місцевості. А як їхав у Ковельський район до одного з танкістів на хрестини сина, то заблукав.

«До поїздок на Схід не дуже орієнтувався у паперових картах, а тут за кілька разів їх вивчив. Спочатку думали, що можна надіятися на навігатор, але на практиці переконалися – це марна справа. Не раз він вів нас прямісінько до сепаратистів. Інстинкт самозбереження рятував. Були такі випадки, коли чудом вдавалося проскочити і залишитися неушкодженими. За тих кілька хвилин усі молитви, що знали, читали».

Зараз Олександр їздить на Схід зі своїми друзями-однодумцями Віталієм Лісецьким із Локачинського району та Василем Пристайчуком із Торчина. У них чітко налагоджена робота: один відповідає за збір продуктів, другий – за адресні посилки, третій – за медикаменти. У їхній команді головне – порядок та організованість.

У січні 2016 року командування військової частини морських піхотинців та всеукраїнське об’єднання «Країна» нагородили за «визначні зусилля у забезпеченні всім необхідним військових частин у зоні антитерористичної операції» медалями «За гідність та патріотизм» Олександра Положевця, Віталія Лісецького та Олександру Фальчук (жінка волонтерить при Волинській обласній організації Української спілки ветеранів Афганістану, де було зібрано, сформовано і передано на фронт майже 7 тисяч аптечок).

Після кожної поїздки хтось із хлопців пише звіт про те, як вони провели вихідні. Розповідають із гумором, без якого у таких поїздках важко.

«Спочатку дуже дратувало те, що не встиг ти щось привезти хлопцям, як маєш сфотографувати, що з рук у руки все передав. Замість того, щоб поговорити з бійцями, поцікавитися, що їм ще потрібно, проводиш фотосесії. Хлопці вже звикли і без зайвих слів позують на камеру, тримаючи на плечі автомат, а в руках, наприклад, – жіночі прокладки, які бійці використовують для утеплення взуття. Саме через недобросовісних волонтерів, які умудряються наживатися на війні, доводиться вести таку детальну фото звітність», - розповів волонтер.

Окрім продуктів, військової амуніції, медикаментів, хлопці доставляли подарунки (цукерки, іграшки, канцтовари) дітям із Гранітного. Волонтери з ними подружилися і частенько заїжджали до них.

«Найважче везти додому «вантаж-200». Паперова тяганина, дорога у півтори тисячі кілометрів – це ніщо, порівняно з тими останніми метрами, які долаєш, під’їжджаючи до рідної хати загиблого бійця… Тут ти стаєш слабким та немічним і в деякій мірі відчуваєш вину, що приїхав із поганими новинами… Ніколи не забуду колони людей на колінах із свічками у руках, які з вигуками «Слава Герою!» зустрічають свого земляка… виплакані очі згорьованих рідних… надгробне ридання посивілої матері, яка хоронить свого сина…» - зізнався Положевець.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Детальні звіти потрібні через шахраїв, - волинський волонтер
05 грудень, 2016, 14:58