вхід реєстрація

Імідж Войтовича і «рука Клімчука»: яке майбутнє у спікера облради?

Імідж Войтовича і «рука Клімчука»: яке майбутнє у спікера облради?
Українське законодавство, яке регламентує діяльність органів влади, містить ряд суперечностей, що призводять до дублювання повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

На практиці це дуже часто призводить до конфліктів, що виникають між керівниками місцевих державних адміністрацій та місцевих рад. Можливостей для уникнення такого системного конфлікту небагато. Одна із них - хтось із посадових осіб, найчастіше саме органу місцевого самоврядування, погоджується грати «другу роль».

Прикладом уникнення конфлікту між виконавчими та представницькими органами влади є взаємостосунки між головою Волинської облдержадміністрації Борисом Клімчуком та головою Волинської обласної ради Володимиром Войтовичем.

Більшість експертів та опозиційних політиків відразу після обрання Володимира Івановича на посаду голови облради зазначали, що новий голова ради є креатурою голови ОДА, тож буде йому всіляко допомагати. Робота вищого представницького органу області протягом 2011 року підтвердила правдивість цих прогнозів.

Водночас, така модель взаємовідносин двох керівників показала й певну свою ефективність - відсутні особисті конфлікти, процес узгодження рішень між ОДА та облрадою став більш технічним та набагато швидшим. Правда є сумніви у підвищенні якості таких рішень та є зауваження щодо прозорості прийняття таких рішень. Але зараз не про це. Хочемо акцентувати увагу на можливих наслідках такої співпраці для голови обласної ради.

Дуже часто в роботі обласних органів влади виникають ситуації, коли голова облради діє в інтересах голови облдержадміністрації. В багатьох випадках така допомога йде на шкоду іміджу голови ради. Події минулого тижня стали яскравим підтвердженням цієї тенденції. Йдеться про ситуацію із звільненням/призначенням директора Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності.

Ситуація доволі проста і показова. Голова облдержадміністрації Борис Клімчук хотів призначити колишнього начальника обласного управління у справах молоді та спорту Миколу Зайченка директором Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності. Саме на березень припав термін закінчення дії контракту із діючим на той момент директором установи - Петром Чикидою.

Але оскільки повноваження щодо призначення керівника цієї установи не входить у компетенцію «губернатора» то зробити це одноосібно він не зміг.

Проект рішення про розірвання контракту із Чикидою винесли на розгляд сесії облради. Зразу ж за цим питанням в порядок денний було включене питання про призначення Зайченка новим директором цієї обласної комунальної установи.

Проекти рішень, як годиться, підтримала відповідна профільна комісія, було проведено невелику інформаційну кампанію щодо потрібності таких кадрових рокіровок. Хоча частина депутатів з опозиційного табору до останнього не погоджувались із такою постановкою питань не розуміючи причин заміни Чикиди.

Все б добре, якби не черговий «прокол» із відвідуваністю депутатами від провладної більшості сесії. В результаті розгляду питання про звільнення Чикиди із займаної посади директора Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності більшість депутатів не підтримала пропонований проект рішення.

Здавалося б, що цим все і закінчиться і голова облради продовжить контракт із керівником обласної комунальної установи.

Та іншої думки був Борис Клімчук. Після переговорів в його кабінеті за участі «фігурантів» кадрової справи був узгоджений єдино вірний варіанту виходу із ситуації - розпорядження про звільнення Чикиди підписав голова облради Володимир Войтович!

Як він згодом пояснив - таке право йому надано згідно положення про порядок призначення і звільнення керівників установ комунальної власності.

В результаті Борис Клімчук домігся прийняття потрібного йому рішення чим вкотре довів свою «ефективність» - є ціль, буде результат.

Натомість, Володимир Войтович, який фактично виступив в ролі «виконавця», зазнав чергових іміджевих втрат, як серед депутатського корпусу, так і в ЗМІ.

Особливо це дисонує на фоні заяви голови облради про необхідність винесення цього кадрового рішення на розгляд сесії, щоб порадитись із депутатами.

Але негативне голосування депутатів по цьому питанню ніяк не вплинуло на рішення голови представницького органу. Тобто, думку депутатів він почув та вчинив як вважав за потрібне! Такі кроки голови облради стали черговим підтвердженням його залежності від позиції голови облдержадміністрації.

Але хочемо зауважити, що такими діями Войтович обмежує свої перспективи. Адже у випадку звільнення Бориса Клімчука з посади голови ОДА його вплив на облраду різко послабне, а відповідно зменшиться й підтримка серед депутатського корпусу Володимира Івановича.

Тоді контролювати ситуацію в раді йому буде надзвичайно важко, що може мати негативні наслідки для його політичного майбутнього.

Тож Володимиру Войтовичу варто подумати про певну зміну стилю власної поведінки. Адже його толерантний стиль керівництва може бути затребуваним після зміни розстановок політичних сил в раді лише за умови, що й опозиційні депутати будуть бачити в ньому потенційного партнера.

А для цього треба вже зараз чути і враховувати у своїй роботі думки депутатів з різних таборів та більш виважено приймати особисті рішення. В іншому випадку посаду голови облради Володимир Войтович займатиме лиш доти, поки керувати облдержадміністрацією буде Борис Клімчук.

Підготовлено експертами Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Коли в крісло голови обласної ради сів старорежимний з нафталіновим запахом Володимир Войтович, розмови про розвиток самоврядування в області стало пустопорожньою справою. Його стиль роботи – яскрава наочна демонстрація того сумного прикладу, що дешева інтелігенція «закінчилась» у 1991 році. Закінчилась як функція морального еталону і опонента влади. Таких сьогодні називають могильниками українського інтелігентного прошарку як носія моральних якостей. Це – про його шлях ходіння з псевдоінтелігентів в політику (не люблю слово «інтелігенція», а слово «інтелектуал» в даному випадку не до місця). Мрія раба – ринок, на якому можна прикупити собі господаря і служити в нього блазнем, а самоврядування завжди перебувало на периферії його свідомості. Тому, про кого йдеться, такий «прикуп» вдався на славу. Чомусь здавалось, що після виборів в місцеві ради, на які Володимир Войтович з сином напозичалися в районі грошей і обидва набрались великих неприємностей (про що можна розповісти в окремій великій публікації), він з посади голови РДА піде вирощувати білокачанну капусту чи в'язати шкарпетки. Але хто думав так, як автор цих рядків, той помилився. Україна - країна нонсенсів, крайнощів і непередбачених ситуацій. Він увійшов в самоврядування області через задній отвір, отримавши посаду за лояльність, безхребетність і слухняність. Це публічний акт народження миші і черговий приклад того, що на чолі представницької (і не лише) влади області може стояти кухарка. Усе - по Ульянову-Лєніну. Наслідок: протягом кількох місяців область опинилась на руїнах самоврядування. А взагалі, хоч якось коментувати стиль роботи Войтовича надзвичайно складно - це важка праця Сізіфа. Перш за все, тому, що виявити хоч якісь натяки змістовної аргументації і логіки в його чисельних сентенціях практично неможливо. З першого погляду «культурний» стиль дозволяє йому вміло підміняти убогість думки насиченою риторикою вчителя, яка створює ілюзію беззаперечної компетенції і культури, загадкову зверх інформованість по всіх питаннях і життя «по закону». Але це лише з першого погляду. Його навіть нецікаво обговорювати.
Відповісти
Гарно говорити -не робити.Генерувати ідеї,а потім їх реалізувати через волинську громаду, може тільки самостійна,самодостатня людина,а не безхребетна,витягнута за"послушаніє" провінційна особа.Місцеве самоврядування на Волині загнане в глухий кут,адміністрації правлять балом і замовляють музику.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Імідж Войтовича і «рука Клімчука»: яке майбутнє у спікера облради?
20 березня, 2012, 13:07