ЦИТАТНИК Івана Малковича в Луцьку: «Бог готує нас для великих мандрівок»

Засновник та директор відомого видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», лауреат національної премії імені Тараса Шевченка, український письменник Іван Малкович зустрівся із лучанами.

Захід відбувся 17 квітня у Палаці культури міста Луцька в рамках програми «Літературні відкриття» департаменту культури Луцької міської ради.

Багато років поспіль Івана Малковича називають найкращим вітчизняним видавцем, а видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» - найкращим видавництвом України. Також Малкович є співавтором перекладів книг про «Гаррі Поттера», а книга «Снігова Королева» стала у Лондоні бестселером. Вихід його першої збірки «Білий камінь» схвально привітала видатна поетеса сучасності Ліна Костенко назвавши Малковича «Найніжнішою скрипкою України».





Свою подяку Малковичу висловив секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт. «Я не пам’ятаю, коли в останнє цей зал був настільки переповнений. Це говорить про те, що Луцьк хоче бачити, чути та спілкуватися з успішними людьми, прекрасними поетами та чудовими видавцями, з людьми, які створили самі себе», - сказав він та вручив поету подяку.





Окрім того, директора «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» нагородили ще однією грамотою – від Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, вручала її проректор з науково-педагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами Анна Данильчук.


Інформаційне агентство ВолиньPost зібрало цікаві цитати Івана Малковича.

***

«Я роздумую про швидкості сучасні, як нам бракує цієї великої швидкості у тому вікні можливостей, які у нас з’явилися. Зараз пік «страшно» технологічний та швидкоплинний. Китайці будують 50-ти поверховий будинок за 19 днів! Хочеться, щоб ми скористалися цим шансом на драматичному витку нашого українського буття».

***

«Як з багатьох різних людей, як у видавництві чи у інших організаціях зробити колектив, який повинен творити додаткову вартість – любов? Те,що ти не оплатиш ніякими грошима, ніяким часом. Ти можеш платити великі зарплати, і людина буде працювати, але якщо людина має сердечну жагу і вона може дати свою любов, може сидіти надчас або цей самий час вона може провести з такою любов’ю, що ця книжка, яку ми робимо буде краща. І та справа, яку ми робимо в колективі буде краща. Як створити таку додаткову вартість «любов» у всій Україні? Як зробити так, щоб ми не «гавкали» один на одного та не вишукували найгіршого, а зосереджувалися на чомусь позитивному. Адже критикувати та руйнувати можуть мільйони».

***

«Важливо, щоб усі стани суспільства були дружні. Що не всі люди, ті, які вибились та мають трошки більше грошей – вороги, тих хто не має».

***

«На мою думку, вікном можливостей в українській історії можна назвати двох діячів: Ярослава Мудрого та Скоропадського».
«Сто років тому при владі був гетьман Павло Скоропадський, який правив усього 7,5 місяців та був російським дворянином, пізніше і генералом. Він створив українські банки, українські гроші та скасував російський рубль. За його правління було створено академію наук, університети у Києві та Кам’янці-Подільську. Близько 150 шкіл та 3 мільйонів підручників було введено – і усе це за такий короткий час. Такі приклади надихають мене і я думаю, що якщо ці люди змогли, то чому ми не можемо? Нам під силу багато чого, але ми втрачаємо свій найцінніший скарб – молодь, яка їде за кордон та часто там залишається».

***

«Важливо – щоб ми були сучасними та все робили вчасно. Адже ці телефони, планшети, комп’ютери… Я думаю, що Бог готує нас для великих мандрівок. От уявіть, багато хто з присутніх поїде вчитись за кордон, та ви не зможете забрати усю свою бібліотеку, фотографії і таке інше, а за допомогою цих планшетів тепер усе ваше улюблене буде з вами. Добре. як у іншу країну, а як на іншу планету? Ми ж не будемо наші бібліотеки впихати до ракет, вони не влізуть. Так, Бог готує нас до цих великих подорожей – і ми маємо бути готові».

***

«Я хотів би, щоб наші сни були віршованими та кольоровими. Щоб це відбувалось за допомогою книжок, адже для мене книжки – це політика. Мені часто пропонували працювати у політичній сфері, але я відчував, що у «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» я найбільше потрібен та це моє місце. Важливо робити якісну українську книжку, якісний український продукт та щоб він при бажанні поширювався у світ. У нас вже 22 країни купили права на наші книжки».

***

«Я ніколи не думав, що буду мати Шевченківську премію, адже я мав багато призів як видавець. Це сталося дуже спонтанно. До мене зателефонувала письменниця Любов Голота, яка сказала, що терміново хоче до мене зайти, якщо я у Києві. Вона прийшла і сказала, що хоче подати мене на Шевченківську премію, на що я відповів «ні». Проте, вона мене якось переконала, і все ж я підписав дозвіл. Все ж я був впевнений, що не отримаю нагороди, адже мене, як видавця, багато не люблять, бо багатьом письменникам, які давали мені свої рукописи, я відмовляв.

У день голосування я був вдома, в Карпатах. Мені зателефонували та повідомили, що мені присудили Шевченківську премію. Дивно, що саме у той час ми відзначали день народження моєї покійної сестри, і я подумав, що, мабуть, то вона щось там зробила, і мені присвятили цю премію».

Текст і фото - Катерина ВОЗНЯК.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!