«Хотіла відмовитися від дару, та наснився сон»: як народна цілителька з Волині рятує людей

Сорок років вправляє вивихи та складає переламані кістки Олександра Октисюк з хутора Замучениці, що біля Самарів-Оріхових у Ратнівському районі.

Їдуть за допомогою до жінки не лише з України, а й із сусідньої Білорусі, - пише видання Вісник.

Шукали «бабу Саньку», а знаходили молодицю

"Хіба я думала колись, що буду лікувати людей? То життя змусило. Маю одинадцять дітей, а в дитинстві з ними стільки всіляких неприємностей траплялося, що тільки встигай розгрібати. Якось одного із синів з мосту скинули – поламав руку. Повезла його в Кортеліси до жінки-костоправа. А через трохи дивлюсь, щось з тією рукою негаразд. Я й сказала тій жінці. А вона мені: «Ти ж сама ліпше за мене бачиш, чому не берешся?» З того часу не їздила по людях, по допомогу вже почали звертатися до мене"– каже Олександра Адамівна.

Їй тоді було якихось тридцять років. Дехто не вірив, що така вродлива молодиця – то та сама баба Санька, про яку слава облетіла по усіх закутках Ратнівщини. Один з відвідувачів з Пінська так і випалив: «Яка ж то баба Санька, вона навіть в тітки не годиться!»

Чого тільки не траплялося за лікувальну практику Олександри Октисюк. Якось до неї після піврічного лікування в медичному закладі з хворою спиною прийшов пішки чоловік, подолавши 14 кілометрів, бо навіть не міг сидіти в автомобілі. Ліг у хаті на підлозі і каже: «Нікуди не піду, поки хребта не вправите». Назад повертався автобусом, а з часом і забув про проблеми зі здоров’ям.

Інший пацієнт з Володимира-Волинського міг вразити будь-кого, бо у нього довкола кістки м’ясо звисало. І це після чотирьох операцій. Наляканий п’ятою, вирішив звернутися до народної цілительки баби Саньки.

"Запам’ятався хлопчина з Жабінки Брестської області. Була в нього поламана нога, пальці відмовляли, на них навіть нігті не росли. Сім разів довелося йому приїздити, поки все зробила. І наказала років з два на роботу не поспішати, берегтися, поки все зростеться як треба", – розповідає жінка.

Про те, що для загоєння поламаних кісток потрібні терпіння і час, баба Санька попереджає кожного відві­дувача, а ще наказує берегтися, щоб не втрапити в нову халепу. Їй доводиться мати справу з різними за характером людьми будь-якого віку. У сім’ї Октисюків і досі згадують історію з хлопцем з Камінь-Каширського району. Працював він на будівництві в Москві, впав з риштування, пошкодив спину. На лікарів надіятися не захотів – приїхав у Замученицю. А через місяць повернувся в Москву. Його хазяї не повірили, що за такий короткий проміжок часу зміг реабілітуватися. Тож повезли в клініку, щоб перевірити на рентгені, чи не робили найманому робітнику операцію. І дуже дивувалися, що обійшлося без неї.

Хотіла відмовитися від дару, та наснився сон

Це ж скільки сміливості потрібно мати, щоб без будь-якої медичної освіти вправляти вивихи та складати переламані кістки! У жінки під рукою лише вода, нашатирний спирт та ще шматок картонки з бинтом. Направила, замотала, дала пораду, а сама переживає, щоб усе було гаразд.

"Не знаю, звідкіля ця вправність. То Бог так дав. А ще покійний протоієрей Іоанн з Михнівського монастиря поблагословив. З віком непросто справлятися, але вже місцевий священник не благословляє покинути костоправство", – каже Олександра Адамівна.

І згадує, як у молодості хотіла відмовитися від свого покликання. Навіть дітям сказала: «Якщо хтось навідається, то скажіть, що матері вдома немає. Почекає і піде ні з чим». Та незабаром наснився їй сон. Старенький сивий дідок підійшов до неї і каже: «Не роби так, не змушуй дітей казати неправду, займайся ти, чим займаєшся». Аж лячно стало жінці від таких слів.

"Маю 41 внука та 8 правнуків. Костоправством займається тепер і моя донька Марія, яка живе в Самарах, а тут онучка Віка завжди поруч зі мною, виконує все, що кажу. Думаю, може, колись і лікарем-ортопедом стане", - резюмує жінка.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!