вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

«Схоже на шаманство із лялькою вуду»: лучанка в декреті створює дивовижні іграшки із вовни. ФОТО

«Схоже на шаманство із лялькою вуду»: лучанка в декреті створює дивовижні іграшки із вовни. ФОТО
Талановита людина – талановита в усьому. Цей вислів ідеально характеризує лучанку Жанну Масюк, яка опанувала під час декрету цікаве й захопливе заняття – валяння із вовни. Нині молода мама двох діток творить дивовижні вироби й охоче демонструє цю неймовірну красу в соцмережах, надихаючи інших.

Про це пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Захоплення фелтингом виникло спонтанно минулої весни. «Якось на фотосесії із синочком побачила вовняні аксесуари для діток. Вони мені настільки сподобалися, так запали в душу, що я вирішила: неодмінно треба спробувати виготовляти цю красу самотужки, – розповідає Жанна. – Тим паче, маю таку вдачу – люблю пробувати щось нове. Для мене не існує нічого неможливого. Якщо може і вміє хтось інший – значить, до снаги й мені».

Матеріалів для такого рукоділля потрібно небагато: голки, шерсть і мочалка. Благо, придбати їх нині не проблема.

«Спершу вирішила зробити іграшку для донечки. Виявилося, що це заняття неймовірно затягує. Коли починаєш, то дуже важко зупинитися, – зізнається. – Та найперше це релакс і задоволення, можливість розслабитися й навіть самозаглибитися. Це саме те заняття, яке можна легко поєднувати із материнством».

За освітою Жанна – філолог, донедавна займалася відеомонтажем. Але з появою другої дитини поєднувати материнство і роботу за комп’ютером стало складно.

«Я – мама, тому багато часу приділяю дітям. Тож працювати в декреті повноцінно не можу. Проте проводити час із дітьми, займатися з ними, спілкуватися, доглядати і наглядати можна, поєднуючи ці материнські клопоти із хобі, – пояснює майстриня. – Валяння вовни – дуже тривалий і марудний процес, тож я годинами це роблю, пересуваючись квартирою й контролюючи своїх малюків. Тобто ти повноцінно віддаєш себе дітям і водночас руки зайняті цією магією».

І хоча Жанна переконує, що малювати зовсім не вміє, а її головним хобі завжди були співи (до слова, співає вона надзвичайно), проте образного мислення, схоже, майстрині не бракує. Її вироби виходять напрочуд філігранними й мають авторський стиль – кожна іграшка має харизму, настрій, емоцію. Сама ж пояснює це тим, що до валяння лежить душа.

«Чимало майстрів спершу створюють ескіз і за ним відтворюють виріб. Однак мій творчий процес – суцільна імпровізація. Тому я не завжди знаю, якою зрештою вийде та чи та іграшка. Хоча коли беруся за новий виріб і дивлюся на шерсть, то в моїй уяві вже промальовується образ нового персонажа. Саме тому однакових робіт у мене не може бути», – розповідає талановита майстриня.

Валяння із вовни – чи не найдавніший різновид рукоділля. Згадки про нього, наголошує Жанна Масюк, є навіть у Біблії.

Є два види валяння – мокре і сухе. Жанна працює із сухим валянням, зрідка поєднуючи з мокрим. Використовувати можна шерсть найрізноманітніших тварин. Жанна ж працює переважно із овечою шерстю.

«Як ти це робиш?» – найпоширеніше питання, яке доводиться чути майстрині. «Це до певної міри схоже на шаманство із лялькою вуду, – жартує. – Тому що процес полягає у багаторазовому проколюванні шерсті спеціальною голкою. Що більше разів проколюється шерсть, то більш збитим і міцним стає виріб. Тому всередині моїх іграшок немає нічого, крім шерсті. Проте від ляльок вуду мої вироби відрізняються тим, що я вкладаю у своїх персонажів лише найкращі думки».

За неповний рік Жанна створила кілька десятків іграшок. Переважно це звірята, птахи, іноді лялечки чи брошки. Створює тільки тих тварин, яким сама симпатизує. Джерелом натхнення, звісно ж, є інтернет, особливо фотосервіс Pinterest.

Найбільше мамине хобі цінують її дітки. Донечка має цілий список персонажів, яких просить у мами «спецькати». Дуже трепетно до маминих іграшок ставиться синочок.

Свої унікальні вироби майстриня часто дарує, іноді виготовляє на замовлення. «Процес займає дуже багато часу, адже це суто ручна робота. Крім того, треба дуже багато терпеливості. Непосидючій людині таке хобі не підходить, – зауважує Жанна. – Та прощатися із виробами не шкода, оскільки я знаю, що ця маленька іграшка даруватиме новому власнику позитив. Якби вона стояла у мене вдома, напевно, стільки радості мені не приносила б. А коли я знаю, що моє творіння когось тішитиме, мені від цього тепло».


Ірина КАЧАН

Фото з особистого архіву Жанни Масюк

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.