Школяр з інвалідністю доглядає за паралізованою мамою

Десятикласник Олександр Прокопчук доглядає паралізовану маму.

Ще малого хлопчика з мамою збив на зупинці машиною військовий. Вони обоє вижили, але хлопець може ходити лише за допомогою милиць. А нещодавно трапилася ще одна біда – у жінки стався інсульт. Тепер паралізованою мамою опікується син-десятикласник, повідомляє Національна асамблея інвалідів України.

"Ми живемо тут із мамою Світланою удвох. Коли мені було п’ять років, ми їхали вранці з мамою в садок і чекали на зупинці на маршрутку. На нас наїхав прапорщик "уазиком". Це сталося влітку 2003 року. Мама прикрила мене собою. У неї були переломи хребта та ребер, струс мозку. Вона лежала у військовому госпіталі два місяці. У мене були пошкоджені внутрішні органи, зламана нога. Якби лікарі одразу після аварії поставили ногу на витяжку, то я міг би ходити. А так вона у мене неправильно зрослася, стала набагато коротшою, і я можу ходити лише на милицях. У того військового мала народитися дитина, і ми його пошкодували. До суду він ще трохи допомагав нам, а потім взагалі зник", - зазначив Олександр.

"Щоранку я підкачую матрац від пролежнів. Потім переодягаю маму, мию, якщо встигаю, то годую кашею. До мене приходить друг Денис, який допомагає мені підняти велосипед і прив’язати до нього милиці. З мамою залишається моя тітка Наталія, яка живе неподалік. Коли повертаюся зі школи, то запалюю пічку дровами, роблю мамі масаж і зарядку. За уроки сідаю пізно ввечері, коли вона засинає. Вночі доводиться вставати до мами, тому сплю в цій кімнаті на дивані. Мої друзі допомогли мені викопати картоплю, порубати машину дров. До хвороби мами я мріяв вступати в Київський університет імені Карпенка-Карого на актора драмтеатру і кіно або на диктора і телеведучого. Але тепер не можу її покинути. Можливо, піду в училище культури або в ЧНУ на журналістику", - продовжив школяр.

"Я поставив перед собою мету – ніколи не здаватися і завжди залишатися людиною, бо мене так вчила мама, – запевняє Саша. – Спочатку вона піднімала мене на ноги, а тепер я повинен підняти її" - впевнено сказав Олександр.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!