В СНУ вирішили, що політологія, економіка та право на міжфаці непотрібні, громадськість - проти. ФОТО

Ректорат Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 17 лютого прийняв рішення, що усім студентам вишу не треба вивчати політологію, правознавство, економіку та соціологію як нормативні курси.

Щоб обговорити таку ініціативу керівництва вишу, викладачі, студенти, громадські діячі та політики зібрали «круглий стіл».
Відбувся він у понеділок, 23 лютого.

Як пояснила професор кафедри політології та державного управління СНУ Оксана Ярош, у вересні 2014 року почав діяти новий Закон України «Про вищу освіту». Згідно з ним виші отримали більшу автономію у визначенні переліку необхідних для вивчення предметів.

Тому ректорат СНУ і скористався своєю можливість виключити політологію, правознавство, економіку та соціологію із переліку курсів для всіх спеціальностей.

За її словами, кафедра політології та державного управління вже зверталася до ректорату із аргументами на користь збереження цього предмету у списку нормативних для вивчення, однак ніякої реакції не було.

Оксана Ярош пояснила, що викладачі дбають про збереження предметів на «міжфаці» не тому, що можуть втратити зарплату, бо в кожного із них кількість годин і так фіксована. Така ініціатива виникла, адже немає впевненості, що у сучасному житті студенти зможуть обійтися без базових знань із таких предметів.

Вона нагадала, що, наприклад, політологію забороняють вивчати, коли в країні тоталітарний режим, аби люди не знали «зайвого» та бути «зручними» для влади. Так, у сучасній Білорусі для навчання за спеціальністю «політологія» треба пройти перевірку КДБ. До того ж така «політологія» більше схожа на «науковий комунізм».

Модератор зустрічі Тарас Літковець нагадав, що в Україні рівень політичної культури надзвичайно низький. Люди часто не розуміють базових понять «виборча система», «демократія» тощо.

Головний редактор видання «Хроніки Любарта» Андрій Лучик виступив за збереження економіки, політології та інших «ущімлених» дисциплін у переліку предметів для «міжфаку», однак, на його думку, вони повинні бути «популярними», тобто доступними для студентів непрофільних спеціальностей. Натомість варто зменшувати кількість «затеоретизованих» та методичних дисциплін. Адже людина, яка отримує вищу освіту, повинна отримувати ще й загальний рівень знань про систему, в якій живе, а не тільки вузькопрофільні знання і навички.

Щоб студенти обирали, які предмети варто вивчати, Лучик пропонує проводити кастинги: кожному викладачу дають певний час, щоб презентувати свій предмет та зацікавити студентів, а рішення - за ними. Проте деякі предмети все ж мають бути обов’язковими.

Громадська діячка Ірина Мусій зазначила, що наразі багато студентів не можуть свідомо вибрати політологію, бо вони шукають, «що легше здати». На її думку, рівень політичної свідомості людей низький, але вони часто не хочуть «виправлятися».

Натомість доцент кафедри політології СНУ Михайло Тиський вважає, що багато залежить від викладача. Якщо він зможе викладати цікаво для «непрофільних» студентів, вони будуть вивчати дисципліну.

Політик Генадій Кожевніков вважає, що без вивчення політології СНУ стане «меншовартісним» вишем, порівняно із іншими, а тому такі питання варто винести на розсуд громади.

Депутат Луцької міськради Григорій Пустовіт вважає, що політологія, це та наука, якої не вистачає українському суспільству, адже вона дає людям «державницький імунітет».

Його колега Андрій Осіпов наголосив, що потрібно зробити предмети «популярними» та доступними для людей. На його думку, студенти повинні мати загальний рівень знань із політології, права тощо, аби робити усвідомлений вибір.

Також він наголосив, що політична освіта луцьких депутатів теж «кульгає».

Викладач кафедри археології СНУ Сергій Панишко зауважив, що високий рівень політичної освіти волинян та українців загалом потрібен для протистояння ідеології «русского мира».

Громадський діяч Петро Гоцалюк нагадав, що за 23 роки в Україні так і не змогли сформувати цілісну національну ідею, а також реформувати освіту так, щоб давати студентам справді корисні й актуальні знання.

Громадська активістка Марія Карпюк додала, що політичні, правові та економічні знання потрібні кожному, аби критично оцінити дії політиків, а не підпадати під вплив «Шустера» та інших політичних ток-шоу.

Студент СНУ Тарас Висоцький відзначив, що наразі ректорат університету за студентів вирішує, що їм вивчати, а що – ні. Тому варто запитати у самих студентів, що вони бажають вивчати.

Випускник спеціальності політології Віктор Грисюк наголосив, що сучасні виші повинні існувати на конкурентних, ринкових умовах та відмовитися від державного замовлення, щоб «виживали» ті заклади, які дають найактуальніші і найякісніші знання.

Натомість викладач кафедри політології та державного управління СНУ Василь Пахолок наголосив, що не завжди студентам можна давати вибір, що вивчати, бо вони не завжди зможуть зробити усвідомлений вибір і будуть вчити те, що «легше здати».

Його підтримала викладач Юлія Ємельянова. За її спостереженням, не всі студенти розуміють, «для чого вони прийшли» на заняття із політології.

На думку доцента кафедри політології та державного управління Євгена Михальчука, спроба припинити викладання політології для всіх студентів – на руку нашому «східному сусіду» - Росії, що не зацікавлена у формування проєвропейського громадянського суспільства в Україні.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!