вхід реєстрація

До чого може призвести засуха в області. ФОТО

До чого може призвести засуха в області. ФОТО
Спекотне літо на Волині спричинило аномальну засуху: рівень річок понизився до рекордних показників, а в багатьох селах у колодязях взагалі зникла вода.

Про наслідки, які вже виникли, і до яких області варто готуватися, Волинському інформаційному порталу розповів начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук.

Рівень річок області – рекордно низький

У зв’язку з високими температурами навколишнього середовища та відсутністю опадів, продовжується зниження рівня води у всіх річках області. Найскладніша ситуація – у тих водоймах, які беруть свій початок на Львівщині – Західний Буг та Стир, які, відповідно, досягли відміток на десять та два сантиметри нижчих, ніж були зафіксовані за всі роки спостереження, а це з 1946 року.

Річки, які починаються на території Волинської області – Прип’ять, Стохід, Вижівка – більш багатоводні, тож мінімуму вони не досягли. «Рік видався складний. Ще навесні попереджали всіх, що він буде маловодний. Для Волині ще такого не було, щоб річки не вийшли на заплаву», – зазначив Ростислав Кравчук.

Він пояснив, що поповнення волинських річок, зокрема і підземних вод, дуже залежить від опадів, тобто дощів, сніготанення. Але снігу цієї зими не було. Та і дощів у більшості місяців випало менше норми: серпні – 10 %, у липні – 64 %.

Особливо від засухи потерпають ті райони, які страждали від повеней і паводків – Полісся. Рівень ґрунтових вод, порівняно з середніми по водності роками, понизився до трьох метрів, тож у колодязях багатьох селян відсутня вода.

Так, навесні у Камінь-каширському районі у Цирському водосховищі закумулювали воду, хоча далеко не той об’єм, який хотіли (загалом в області вдалося заповнити водосховища на 70 %). Тож населення їздить сюди з бочками набирати її, аби було чим напувати худобу, поливати городи. І виступили категорично проти, щоб спустити з нього воду, задля наповнення меліоративних каналів і гасіння палаючих торф’яників.

Більше того, за словами начальника управління водних ресурсів, пониження води відмічають і в артезіанських свердловинах. Тут воно сягає до трьох метрів.

Якби водорегулюючі споруди на осушувальних каналах працювали, була би вода

Ростислав Кравчук розповів, що затримувати воду можна було би в меліоративних каналах, звичайно, якби вони працювали.

Всього на Волині меліоративною мережею двобічної дії охоплена 151 тисяча гектарів, побудовано понад 6,5 тисячі гідротехнічних водорегулюючих споруд, щоб під час повеней пропускати воду через канали, а в період маловоддя затримувати її. У такий спосіб акумулювали воду В регулюючій мережі та магістральних каналах.

«Але переважено ці споруди були на внутрішньогосподарських каналах, які колись перебували на балансі у колгоспів. А після їх розпаювання стали нічийними, і майже 20 років вони були запущені, ремонтні роботи не проводилися. Тож у 2007–2008 роках передали їх у сільські ради. А це чотири людини – голова, бухгалтер, секретар і землевпорядник, що вони зроблять з тими каналами? Для цього треба створити експлуатаційну службу, або організовувати громаду, щоб вона за ними доглядала», – бідкається співрозмовник.

У 2011–13 роках, коли були багатоводні періоди, було спрямовано до 50 мільйонів гривень державних коштів на ліквідацію підтоплень населених пунктів і територій. Тоді почистили 600 кілометрів каналів. Але це в порівнянні з їх загальною довжиною – майже 14 тисяч кілометрів, не так вже й багато.

«Проте канали мають таку властивість, що через рік–два вони починають заростати, якщо за ними далі не доглядати. Та й споруди ніхто не ремонтував, вони занедбані та не працюють. Тому воду затримати ними неможливо», – зазначив посадовець.

За словами начальника управління, зверталися через облдержадміністрацію, писали доручення головам РДА, щоб відремонтували або привели в порядок ті споруди, щоб вони могли затримати воду. Але сільрадам вдалося закрити всього лише сорок, тоді як у них на балансі – понад п’ять тисяч. «На міжгосподарській меліоративній мережі водогосподарськими організаціями було закрито 330 шлюзів-регуляторів», – додав він.

Та проблема в тому, що люди самі рубають гілку, на якій сидять. Постійно руйнують і розкрадають шлюзи-регулятори, вирізають метал, аби здати на брухт. А у селах, де немає роботи, це легкий заробіток. Так, за останні два роки від водогосподарських організацій було понад сімдесят звернень у міліцію, але розкрили всього два випадки.

Також шкоду роблять рибалки. «Є Кричевицька осушувальна система у Ковельському районі. Там стояли дерев’яні шандори (щити) на двох шлюзах-регуляторах. Порізали за одну ніч і поспускали воду. Теж саме відбулося в Маневицькому районі на магістральних каналах біля села Старосілля, внаслідок чого рівень води в каналі понизився на один метр, а також – у селі Годомичі, де рівень понизився на 2 метри. А зараз можна було би використати воду на гасіння пожеж», – повідав Ростислав Кравчук. Каже, що так рибу ловлять: «Ставлять сіті, вода збігла, рибу забрали і пішли. А коли гасити пожежі, то немає, де взяти воду».

Посадовець висловив пропозицію, щоб, коли буде відбуватися об’єднання громад і майно треба знову будуть розподіляти, внутрішньогосподарські канали передати в оперативне управління землекористувачам. Нехай догляд здійснюють ті люди, на території чийого паю є той канал. Така практика запроваджена в сусідній Польщі. Тоді буде з кого спитати про їх стан.

Світязь помілів. І Хотиславський кар’єр тут ні до чого

Окрім річок, обміліли озера. Користувачі соціальних мереж публікують фото, де берегова лінія Світязю значно посунулася. Тож згадується паралельно і тема Хотиславського кар’єру в Білорусі.

«Про вплив кар’єру на те, що робиться в області, можна говорити тоді, коли будуть проводитися дослідження з нашої сторони. На жаль, у нас піднімають це питання лише тоді, коли іде виборча кампанія», – зазначив співрозмовник.

Також Ростислав Кравчук розповів, що був на кар’єрі минулої весни. «Вони не ховаються. Провели громадські слухання, розробили міжнародний проект, підключили наших фахівців», – повідав він. А також впевнений, що нині впливу немає.

«Нині там розроблений кар’єр до 18 метрів. Це поки що зверху беруть пісок. Але цього року мали би ввести завод з виробництва вапна. І глибина кар’єру має сягати до 35 метрів. Воду тоді треба понизити до 45-ти. Отут може виникнути проблема», – зауважив Ростислав Кравчук.

Утім, вважає, що вплив можливий на водойми поряд сіл Тур, Гута, на озера Довге, Святе, Турське водосховище. Але і його треба досліджувати перш, ніж висувати будь-які претензії. А на Шацькі озера, на думку посадовця, навряд буде вплив.

Засуха може стати причиною підтоплень

Зниження рівня річок може мати свої наслідки. Ростислав Кравчук пояснив, що річки мають властивість очищатися, особливо під час паводків. Але сьогодні майже немає течії. Як наслідок, починає збільшуватися рослинність, зимою вся вона впаде на дно, почнеться процес гниття, кисню в воді буде менше, і вже тоді з’явиться проблема замору риби.

Також області варто очікувати підтоплень. Адже річки заросли, їх пропускна спроможність знизилася. І якщо випадуть значні опади, річки будуть розливатися і затоплювати територію навколо. «Тож проблемною для Волині може стати весна. Якщо навіть опадів буде орієнтовно середньорічної норми, відразу виникне проблема – затоплені території, оскільки воду відвести не буде можливості», – наголошує посадовець.

Тож вже треба думати про очищення русел річок, а також каналів. Ростислав Кравчук припускає, що буде проблема на Маневиччині, адже раніше почистили річку Стохід у Ковельському районі у селах Новий Мосир, Старий Мосир, Свидники. У Рожищенському районі частково почистили. І стік там буде швидкий, а далі вода буде гальмуватися і виходити на заплави, особливо в місці сходження з річкою Осина. «Бо треба починати чистити з гирла», – зазначив посадовець. Але, як пояснив, гроші давала адміністрація, тож і там диктували умови.

Так само Прип’ять почистили в Ратнівському районі, а в Любешівському – ні. То там також буде велике повеневе навантаження на річку.

«Будемо надіятися, що спасе те, що опади будуть йти на поповнення підземних вод. Коли вони наберуться, от тоді можуть виникнути проблеми», – попереджає посадовець.

Проте на очищення річок із бюджету виділяються досить обмежені кошти. Тож в обласному управлінні водних ресурсів розробляють проекти на участь у міжнародних програмах.

«Сьогодні водогосподарські організації області виконуть роботи з очищення внутрішньогосподарської осушувальної мережі в Ковельському і Ратнівському районах у рамках проекту міжнародної технічної допомоги. Всього передбачається розчистити 240 кілометрів каналів», – повідав співрозмовник.

Також подали заявку на фінансування в Державне агентство водних ресурсів України на 2016 рік. Окрім того, сподіваються на виділення коштів із обласного бюджету у рамках регіональної програми «Екологія-2015 та прогноз до 2020 року», а також загальнодержавної програми розвитку водного господарства.

Свого часу в рамках проекту Європейського Союзу «Включення питань змін клімату в управління вразливими екосистемами: природно-заповідні території Полісся. Україна» Національному природному парку «Прип’ять–Стохід» передали сучасну плавальну установку-амфібію «TRUXOR» для очистки річки Прип’ять. Але, зазначає Ростислав Кравчук, її продуктивність невелика. Та і вартість оренди «кусається» – 800 гривень за годину. Не на всіх водоймах її використаєш, і грошей на пальне треба чимало.

Загалом обласне управління водних ресурсів подало перелік об’єктів протипаводкових робіт із захисту від затоплення і підтоплення територій області на 25 мільйонів гривень. На таке фінансування не сподіваються, тож акцент знову ж таки роблять на участі в міжнародних проектах.

Прогнозувати, чи повернеться вода на Волинь, і чи не призведе вона до підтоплень, Ростислав Кравчук не береться. Каже, що навіть гідрометеоцентри можуть надати точну інформацію максимум на три дні. Далекоглядний прогноз ніколи не справджується, тим паче, коли часто виникають природні катаклізми.

«Треба почекати, можливо, у грудні або на початку листопада буде щось відомо. Але я думаю, що буде багатосніжна зима», – вважає посадовець.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Що заслужили те і маємо!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
До чого може призвести засуха в області. ФОТО
01 вересня, 2015, 15:09