Побратими просять посмертно присвоїти звання Героя 22-річному Артуру Трофімюку з Волині

Присвоїти звання Героя України (посмертно) 22-річному військовослужбовцю Артуру Трофімюку з села Сокиричі просять його побратими.

У пам'ять про колегу бійці 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, де служив волинянин, зареєстрували петицію на сайті президента України, розповів Суспільному батько загиблого військового Юрій Трофімюк.

Артур Трофімюк пішов воювати у 19 років, загинув від кулі снайпера 16 квітня 2023 року у Запорізькій області. Йому було 22. Мав позивний "Ластівка".

"Не пожив...Ось тут його ластівка. Він завжди говорив, що ластівки завжди повертаються додому. Ось і вернувся", — говорить батько загиблого бійця.

Батьки пригадують: Артур змалку мріяв бути військовим. Тому після закінчення школи вступив до Одеського військово-морського ліцею.

"По закінченню ліцею він чогось не захотів в академію іти. Сказав, що не зможе сидіти за партою ще п’ять років. Тоді йому було 17. Він вирішив піти на роботуна рік, а з 18 років готовий був підписати контракт", — каже мама Руслана.

Додає: кому Артуру було 19 років, він прийшов до свого командира і сказав, що готовий їхати в зону ООС. Про те, що її син бере участь в операції об’єднаних сил, жінка дізналася випадково.

"Одного разу на День матері мені прийшов лист з Донецької області з Гранітного. В листі мене привітали, подякували за сина, що такого виховала. І я йому одразу пишу: Артур, де ти знаходишся? Він мені пише, що я в Десні, то командування на Донеччині", — говорить мама загиблого бійця.

Старший сержант гірсько-штурмового підрозділу 128 гірсько-штурмової бригади Артур Трофімюк був командиром відділення. На початку повномасштабної війни його підрозділ перебував під Мелітополем.

"Загинув їхній командир і він взяв на себе відповідальність керувати. Провів цей бій з мінімальними втратами. І побачили хлопці, що він може. Ми й не знали, що в нього такі якості були, що він дійсно був лідер — міг за собою повести хлопців", — розповідає мама.

Восени 2022 року під час визволення Херсонщини Артур отримав поранення. Батьки не знали, що їхній син лежав у госпіталі — він не зізнався.

"Йому треба було реабілітацію, а він відмовився від неї й пішов далі на війну. Був під Бахмутом, Соледаром. Після Бахмута в нього була відпустка 10 днів. Він як приїхав, у нього навіть вираз обличчя змінився — він постарів", — пригадує мама загиблого бійця.

За службу Артур Трофімюк удостоєний військових нагород.

"Для мене ці нагороди — це все, що залишилося від сина", — каже батько військовослужбовця Юрій Трофімюк.

Петиція про присвоєння Артуру Трофімюку звання Героя України станом на 4 травня набрала понад 10 313 голосів із 25 тисяч необхідних. Збір підписів триватиме до 19 липня.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!